Хантавіруси залишаються рідкісною, але надзвичайно небезпечною групою патогенів: рівень смертності серед інфікованих може сягати 30–40%. Саме тому кожен новий випадок зараження потребує максимально швидкого й точного аналізу. Вчені мають не лише підтвердити інфекцію, а й зрозуміти, який саме штам її спричинив і звідки він походить — адже це критично для запобігання новим випадкам. Однак повногеномне секвенування цих вірусів тривалий час залишалося складним завданням. Причина — у складній структурі геному, високій генетичній різноманітності та низькій концентрації вірусного матеріалу в зразках. Новий метод, який змінює підхід до досліджень Прорив у цій сфері представила мікробіологиня докторка Джанет Менсон, яка працює як APHL-CDC Fellowship Program у Департаменті громадського здоров’я Каліфорнії. Вона презентувала новий метод секвенування на конференції ASM Microbe 2026 у Вашингтоні. Її команда розробила підхід, який значно спрощує повногеномне секвенування хантавірусів і робить його доступнішим навіть для лабораторій із обмеженими ресурсами. У чому суть технології Основна ідея методу полягає у створенні спеціальних «праймерів» — коротких фрагментів генетичного матеріалу, які здатні розпізнавати вірус і приєднуватися до його РНК під час перетворення в ДНК. Далі дослідники змогли зчитувати кожен сегмент геному як єдину довгу послідовність, що суттєво підвищує точність аналізу. Для зразків із дуже низькою концентрацією вірусу додатково застосовується етап підсилення генетичного матеріалу, що дозволяє отримати достатньо даних для повного секвенування. Це вирішує одну з головних проблем у роботі з хантавірусами — брак якісного генетичного матеріалу для аналізу. Від лабораторії до реальних спалахів Ефективність методу вже підтверджена на практиці. У лабораторних тестах вчені успішно отримали повні геномні дані з 35 зразків гризунів, інфікованих вірусом Sin Nombre — найпоширенішим збудником хантавірусних інфекцій у США. За даними Centers for Disease Control and Prevention, у Сполучених Штатах щороку фіксується близько 30 випадків зараження, і більшість із них пов’язані саме з цим вірусом, який переноситься оленячою мишею. У реальних умовах нова технологія вже допомогла встановити джерело інфекції: геном вірусу у пацієнта збігся зі зразком, отриманим від гризуна, спійманого поблизу його дому. Це дозволяє точно визначати місце зараження і швидко реагувати на потенційні ризики для інших людей. Доступність як ключова перевага Окремою перевагою методу є його відносна дешевизна. За словами дослідників, необхідне обладнання коштує приблизно 3000 доларів і може підключатися безпосередньо до звичайного ноутбука. Це робить технологію потенційно корисною не лише для великих наукових центрів, а й для регіональних лабораторій, які часто не мають ресурсів для складних геномних досліджень. Розширення на інші віруси Наразі команда працює над адаптацією методу для інших типів хантавірусів, не обмежуючись лише Sin Nombre. Уже є перші результати: вдалося секвенувати вірус, схожий на Andes virus, у пацієнта, який повернувся з Парагваю. Це відкриває можливість краще відстежувати еволюцію вірусів і розуміти, як вони поширюються між регіонами. Що далі Дослідники підкреслюють, що їхня мета — створити більш цілісну картину різноманітності хантавірусів у США та за їх межами. Розуміння генетичних змін цих патогенів може допомогти не лише швидше реагувати на спалахи, а й точніше прогнозувати їхню появу. Як зазначає Джанет Менсон, новий підхід дозволяє побачити те, що раніше залишалося «невидимим» для науки — і саме це може стати ключем до ефективнішого контролю над рідкісними, але небезпечними інфекціями.