Давня еволюція риб може несподівано допомогти у вирішенні однієї з найменш помітних, але масових екологічних проблем сучасності — забруднення води мікропластиком під час прання одягу. Вчені з Німеччини розробили новий фільтр, який здатен затримувати до 99% пластикових частинок у стічній воді, і надихнулися вони… будовою риб’ячої пащі. Що не так із пранням Під час кожного циклу прання з синтетичних тканин — поліестеру, нейлону та інших — вимиваються мільйони мікроскопічних пластикових волокон. Разом зі стічною водою вони потрапляють у каналізацію, а звідти — у річки, ґрунти й навіть на сільськогосподарські поля. За оцінками дослідників, до 90% пластику в осадах очисних споруд походить саме від пральних машин. При цьому наука досі не має чіткої відповіді, як мікропластик впливає на здоров’я людини, хоча його вже знаходять у внутрішніх органах і кістках. Природа як інженер Створити ефективний фільтр для пральних машин виявилося непросто: більшість наявних рішень швидко забиваються. Тому команда з Університету Бонна та Інституту Фраунгофера звернулася до біології. Вони вивчили, як фільтрують їжу риби на кшталт сардин, анчоусів і скумбрії. Ці риби плавають з відкритою пащею, пропускаючи через неї воду. Усередині є гребінчасті структури, які затримують планктон, тоді як очищена вода виходить через зябра. Завдяки конічній формі дрібні частинки не застрягають, а «скочуються» у напрямку стравоходу, очищаючи фільтр природним шляхом. Фільтр «риб’яча паща» Новий пластиковий фільтрувальний пристрій для пральних машин На основі цього принципу вчені створили конусоподібний фільтр із сітчастою поверхнею. На відміну від традиційних систем, частинки пластику не врізаються прямо в сітку, а ковзають уздовж неї. Це значно зменшує ризик засмічення — приблизно на 85% — і дозволяє ефективно відокремлювати мікропластик. Зібрані частинки потрапляють у спеціальний контейнер, який потрібно очищати лише раз на кілька десятків прань — подібно до фільтра для ворсу в сушильній машині. Дослідники вже подали патентну заявку в Німеччині та сподіваються, що технологія з’явиться на ринку. Чому це важливо З 1950-х років людство вивільнило з одягу понад 5,6 мільйона тонн синтетичних мікроволокон. І поки заміна матеріалів у текстильній промисловості залишається далеким майбутнім, саме ефективні фільтри можуть стати реальним способом зменшити шкоду довкіллю. Дослідження, опубліковане в журналі Emerging Contaminants, показує: іноді рішення сучасних проблем уже давно існують у природі — потрібно лише навчитися їх правильно копіювати.