Під кілометрами льоду Антарктиди приховується складний і нерівний світ — із долинами, каньйонами та підземними «коридорами», які керують рухом льоду. Тепер науковцям вдалося побачити цей ландшафт значно чіткіше, ніж будь-коли раніше, і це відкриття має пряме значення для прогнозів підвищення рівня Світового океану. Що саме вдалося дізнатися Команда дослідників з Единбурзького університету під керівництвом Гелен Окенден створила нову карту рельєфу Антарктиди під льодовим щитом. Вона охоплює весь континент і показує деталі, які раніше губилися або взагалі залишалися невідомими. Для цього вчені поєднали супутникові дані про висоту та рух поверхні льоду, наявні вимірювання його товщини та спеціальний метод аналізу — Ice Flow Perturbation Analysis (IFPA). Замість того щоб покладатися лише на рідкісні авіаційні радарні зйомки, метод використовує фізику руху льоду: навіть невеликі зміни на поверхні можуть «підказати», що відбувається глибоко внизу. Чому рельєф під льодом такий важливий Антарктичний льодовий щит не стоїть на місці — він повільно, але постійно тече до узбережжя. Саме цей рух визначає, скільки льоду потрапляє в океан і як швидко зростає рівень моря. Форма земної поверхні під льодом відіграє ключову роль: глибокі жолоби та долини прискорюють рух льоду, працюючи як природні «труби»; підводні хребти можуть сповільнювати або відхиляти потоки; великі улоговини утримують товсті маси льоду і впливають на те, де він накопичується або тане. Якщо ці особливості не враховані, комп’ютерні моделі можуть неправильно оцінювати швидкість втрати льоду. Як поверхня «видає» таємниці глибин Товстий шар льоду згладжує все під собою, тож на поверхні не видно чітких форм підземних долин чи каньйонів. Але коли лід проходить над такими структурами, він трохи просідає, змінює нахил або швидкість руху. Супутники здатні зафіксувати ці ледь помітні сигнали. Саме так IFPA дозволяє відновлювати рельєф у регіонах, де прямих вимірювань майже немає, «зшиваючи» окремі дані в єдину картину. Що показала нова карта Геоморфологічна класифікація підльодовикового ландшафту Антарктиди Нове картографування вперше чітко відобразило структури середнього масштабу — від 2 до 30 кілометрів. Це саме ті розміри, які суттєво впливають на динаміку льоду, але часто губилися в попередніх глобальних моделях. На карті видно: вузькі гірські долини; глибокі каньйони; протяжні канали, які тягнуться на сотні кілометрів під льодом. Частина з них могла сформуватися ще до появи сучасного льодовика — річками або стародавніми льодовиками. Але навіть сьогодні ці форми спрямовують потоки льоду і визначають його поведінку. Дуже тонкий сигнал Дивує те, наскільки слабким є відбиток цих структур на поверхні. Наприклад, каньйон глибиною близько 100 метрів, прихований під трьома кілометрами льоду, може викликати просідання поверхні лише на кілька метрів — майже непомітне для людини. Та завдяки точним супутниковим вимірюванням і правильним фізичним моделям ці зміни все ж вдається «прочитати». Не остаточна істина, але великий крок уперед Дослідники наголошують: нова карта не є фінальним словом. Вона базується на припущеннях про те, як саме лід деформується, ковзає по основі та взаємодіє з талою водою. Ці процеси різняться в різних частинах Антарктиди і досі вивчені не повністю. Втім, як зазначають незалежні експерти, ця робота — серйозне покращення попередніх моделей. Вона допоможе точніше прогнозувати майбутню втрату льоду, а також підкаже, де саме нові польові дослідження дадуть найбільший ефект. Чому це важливо для всього світу Майбутній внесок Антарктиди в підвищення рівня моря залежить від того, як змінюватиметься рух льоду в умовах потепління та нагрівання океану. А цей рух, у свою чергу, визначається ландшафтом під льодом. Розкривши приховані долини й канали, науковці зробили ще один крок до точніших прогнозів — і до кращого розуміння того, як найхолодніший континент планети впливатиме на життя мільярдів людей у майбутньому.