У міжнародному дослідженні науковці виявили найдавніший відомий скам’янілий доказ того, що неандертальці та Homo sapiens схрещувалися значно раніше, ніж вважалося раніше. Йдеться про рештки дитини приблизно п’яти років, знайдені майже 90 років тому в печері Схул в Ізраїлі. Її вік оцінюється у близько 140 тисяч років, що робить цю знахідку унікальною в контексті вивчення еволюції людини. Команда під керівництвом професора Ізраеля Гершковіца з Тель-Авівського університету та Анн Дамбрікур-Малассе з Французького національного центру наукових досліджень застосувала новітні методи мікро-КТ-сканування для вивчення черепа та щелепи дитини. Аналіз показав комбінацію рис: купол черепа за формою нагадував Homo sapiens, тоді як система кровопостачання мозку, будова нижньої щелепи та внутрішнього вуха мали характерні неандертальські ознаки. Таким чином, це перший у світі викопний зразок, що демонструє морфологічні риси обох людських груп одночасно. Дослідники пояснюють, що подібні особливості стали результатом тривалого генетичного обміну між місцевими неандертальцями, які мешкали в регіоні ще задовго до приходу сучасної людини, та ранніми популяціями Homo sapiens. Як зазначив професор Гершковіц, навіть сьогодні 2–6% геному сучасних людей містить неандертальські гени, хоча більшість відомих випадків схрещування відбувалася набагато пізніше — приблизно 60–40 тисяч років тому. У випадку зі знахідкою зі Схула мова йде про вік у 140 тисяч років, що значно відсуває межі уявлень про такі контакти. Череп дитини Схул I з типовим для Homo sapiens черепним викривленням Протягом десятиліть науковці вважали, що неандертальці виникли в Європі й потрапили на територію сучасного Ізраїлю лише близько 70 тисяч років тому. Однак останні відкриття, зокрема рештки з Нешер-Рамли віком до 400 тисяч років, свідчать, що неандертальці мешкали в цьому регіоні набагато раніше, ще до виходу Homo sapiens з Африки. Це означає, що зустрічі двох груп у Леванті могли відбуватися вже близько 200 тисяч років тому. Дитина з печери Схул стала найдавнішим прямим доказом їхньої взаємодії. Науковці порівняли цю знахідку з відомим «Льапедським дитям» із Португалії, яке також демонструвало змішані риси, але було значно молодшим — лише 28 тисяч років. Завдяки створенню 3D-моделей черепа та щелепи, а також реконструкції внутрішніх структур, таких як вухо та система судин навколо мозку, дослідники змогли підтвердити унікальний характер цього зразка. Традиційно скам’янілості зі Схула та сусідньої печери Кафзех відносили до ранніх Homo sapiens. Нова робота показує, що принаймні частина з них є результатом генетичного змішування з місцевими неандертальцями. Це відкриття демонструє, що давні популяції не існували ізольовано, а взаємодіяли між собою, формуючи складну мозаїку людської еволюції. Дослідження опубліковане у журналі l’Anthropologie.