Рано чи пізно кожен з нас стикається з дрібними побутовими негараздами: розетка, що хитається в стіні, стара пожовкла клавіша вимикача, яка псує вигляд свіжого ремонту, або просто потреба додати нову точку живлення. Перша думка — викликати електрика. Це надійно, але вимагає часу на очікування та додаткових витрат. А що, як ми скажемо вам, що замінити розетку чи вимикач — це завдання, з яким може впоратися практично кожен? Це не так страшно, як здається. Потрібні лише чітке розуміння процесу, правильні інструменти та, найголовніше, — суворе дотримання правил безпеки. Цей посібник проведе вас через усі етапи, розклавши складну на перший погляд роботу на прості та зрозумілі кроки. Ви не лише заощадите гроші, а й отримаєте безцінний досвід та відчуття гордості за власноруч виконану роботу. Безпека — закон №1 Перш ніж ми торкнемося інструментів, давайте засвоїмо одне непорушне правило: робота з електрикою починається з її повного вимкнення. Електричний струм напругою 220 вольт, що тече у наших мережах, є смертельно небезпечним. Він не пробачає легковажності. Тому цей розділ — найважливіший у всій статті. Ваш головний союзник у цій справі — електричний щиток. Зазвичай він знаходиться біля входу в квартиру чи будинок. Відкривши його, ви побачите низку автоматичних вимикачів (їх часто називають “автоматами” або “пробками”). Кожен з них відповідає за певну лінію живлення — наприклад, за освітлення, розетки в кімнатах чи потужні прилади. Ваше завдання — знайти той, який відповідає за потрібну вам розетку чи вимикач. Якщо ваші автомати підписані — вам пощастило. Якщо ні, є простий дідівський метод: увімкніть у розетку настільну лампу або радіо і по черзі вимикайте автомати, поки прилад не згасне. Проте найнадійніший і найбезпечніший спосіб для початківця — вимкнути головний, ввідний автомат. Він зазвичай найбільший і стоїть на початку ряду. Це повністю знеструмить ваше житло, гарантуючи максимальну безпеку. Але і це ще не все. Вимкнули? Тепер перевіряйте. Головний інструмент для цього — індикаторна викрутка. Це ваш персональний детектор небезпеки. Після зняття старої кришки розетки (про це згодом) обережно торкніться жалом викрутки до кожного гвинтика, до якого підходять дроти. Якщо всередині ручки не загорівся світлодіод — напруги немає. Обов’язково перевірте всі контакти! Існує так звана “наведена напруга”, яка може давати слабке світіння, але справжня фаза світиться яскраво. Щоб убезпечити себе на 100%, не полінуйтеся повісити на щиток аркуш паперу з написом: “Не вмикати! Тривають роботи”. Це проста дія, яка може запобігти випадковому ввімкненню електрики кимось із ваших рідних. Інструменти, які знадобляться Правильний набір інструментів спрощує роботу та робить її безпечнішою. Вам не знадобиться дорогий професійний арсенал, більшість необхідного, ймовірно, вже є у вашій коморі. Давайте перевіримо, чи все готово до бою. Ось список того, що нам знадобиться: Індикаторна викрутка. Як ми вже з’ясували, це інструмент першої необхідності. Без нього навіть не думайте починати. Набір викруток: плоска та хрестоподібна. Кріплення в розетках та вимикачах бувають різними, тому краще мати під рукою обидва типи. Ідеально, якщо ручки у викруток будуть діелектричними (з товстого пластику чи гуми). Це додатковий рівень вашої безпеки. Пасатижі (плоскогубці). Незамінний інструмент, щоб притримати, зігнути або відкусити дріт. Вимоги ті ж — ізольовані ручки. Ніж для зняття ізоляції або стрипер. Професіонали використовують стрипер — інструмент, який дозволяє зняти ізоляцію одним рухом, не пошкодивши мідні жили. Якщо його немає, підійде і гострий канцелярський або будівельний ніж. Головне — знімати ізоляцію обережно, під кутом, наче гострите олівець, щоб не надрізати сам дріт. Нова розетка або вимикач. Власне, герой нашої операції. Будівельний рівень. Невеликий рівень допоможе встановити рамку ідеально рівно. Погодьтеся, криво встановлена розетка може зіпсувати враження від усього ремонту. Тепер кілька слів про вибір нової фурнітури. Це не менш важливий етап. Не варто купувати найдешевші вироби на ринку. Якісна розетка — це не лише про гарний дизайн, а й про пожежну безпеку вашого дому. Звертайте увагу на матеріал контактної групи (краще, якщо це латунь або фосфориста бронза) та якість пластику. Для приміщень з високою вологістю, як-от ванна кімната, обирайте розетки зі спеціальною захисною кришкою та гумовим ущільнювачем (клас захисту не нижче IP44). Якщо ви плануєте підключати потужні прилади (пральну машину, бойлер, обігрівач), переконайтеся, що розетка розрахована на струм 16 Ампер. Надійні розетки, вимикачі та іншу електрофурнітуру від перевірених брендів, можна знайти в інтернет-магазині electrica-shop.com.ua. Там ви зможете підібрати всі необхідні прилади, які відповідатимуть всім технічним вимогам. Демонтаж старої фурнітури Напругу вимкнено, інструменти напоготові. Час братися до справи. Процес демонтажу старої розетки чи вимикача можна порівняти з роботою археолога: діємо обережно, без різких рухів: Спочатку потрібно зняти зовнішні пластикові елементи. У більшості сучасних розеток рамка легко знімається, якщо її обережно піддіти пласкою викруткою. Потім відкручуємо центральний гвинт, що тримає кришку. У вимикачів спочатку знімаються клавіші (вони також тримаються на защіпках), а під ними вже буде кріплення рамки. Контрольна перевірка. Коли ви отримали доступ до “нутрощів”, не полінуйтеся ще раз перевірити відсутність напруги індикаторною викруткою. Торкніться нею до кожного гвинтика на клемах. Безпеки забагато не буває. Викручуємо кріплення. Внутрішній механізм тримається в стіні (в монтажній коробці, або підрозетнику) двома способами. Перший — за допомогою двох гвинтів, які розсувають металеві “лапки-розпірки”. Їх потрібно послабити, покрутивши проти годинникової стрілки. Другий (більш сучасний і надійний) — механізм прикручений до самого підрозетника двома гвинтами. Їх просто викручуємо. Виймаємо механізм. Тепер акуратно, не смикаючи, витягніть механізм із стіни назовні. Дроти мають достатню довжину, щоб це зробити. Ваша мета — отримати вільний доступ до клем. Від’єднуємо дроти. Перш ніж відкручувати гвинти на клемах, сфотографуйте на телефон, як підключені дроти. Це проста дія вбереже вас від труднощів на етапі монтажу, особливо якщо ви маєте справу зі складним вимикачем. Послабте гвинти клем і витягніть дроти. Тут на вас може чекати невеликий квест із кольорами дротів. За сучасним стандартом, все просто: жовто-зелений — заземлення, синій — нуль, а коричневий (або чорний, білий) — фаза. Але в старих будинках вся проводка може бути однаково білою. Саме для таких випадків індикаторна викрутка незамінна. Ще до вимкнення електрики ви мали знайти фазний дріт і позначити його, наприклад, шматочком ізоляційної стрічки. Монтаж нового пристрою Старий пристрій демонтовано, місце для нового героя готове. Підходимо до встановлення нової розетки чи вимикача: Підготовка дротів. Огляньте кінці дротів. Якщо мідь потемніла або жили обломилися, без жалю відкусіть пасатижами 1-1.5 см. Потім акуратно зачистіть ізоляцію приблизно на 7-10 мм. Важливо не пошкодити самі мідні жили. Зачищений кінець має бути чистим і блискучим — це запорука гарного контакту. Підключення до нового механізму. Беремо наш новий пристрій і уважно роздивляємося клеми. Для розетки. Дріт заземлення (жовто-зелений) підключаємо до центральної або позначеної спеціальним значком “земля” клеми. Фазний та нульовий дроти — до двох бічних. Їх порядок не має значення. Для одноклавішного вимикача. Вимикач завжди встановлюється в розрив фазного дроту. Це важливо для безпечної заміни лампочок. Фаза, що приходить від щитка, підключається до вхідної клеми (позначена “L” або “1”). Дріт, що йде до люстри, — до вихідної (позначена стрілочкою або “2”). Фіксація дротів. Вставивши дріт у клему, надійно затягніть гвинт. Не докладайте надлюдських зусиль, щоб не зірвати різьбу, але й не залишайте його бовтатися. Після затягування злегка посмикайте дріт — він має сидіти мертво. Поганий контакт є найпоширенішою причиною нагрівання, іскріння та, як наслідок, пожежі. Встановлення механізму в стіну. Акуратно вкладіть дроти в підрозетник, намагаючись їх не переламати. Вставте механізм на місце. Ось тут нам і знадобиться рівень. Прикладіть його зверху і виставте механізм ідеально горизонтально. Після цього затягніть кріпильні гвинти або розпірні лапки. Фінальні штрихи. Прикрутіть лицьову панель та заклацніть декоративну рамку. Готово! Тепер можна з почуттям виконаного обов’язку йти до щитка і вмикати автомат. Увімкнули? Перевірте роботу: вставте в розетку зарядний пристрій, клацніть вимикачем. Все працює? Прийміть мої вітання, ви щойно виконали роботу електрика! Чого робити не варто Навіть у такій, здавалося б, простій справі можна припуститися помилок. Давайте розглянемо найпоширеніші, щоб ви могли їх уникнути. Ігнорування безпеки. Це найстрашніша помилка. Робота під напругою — це гра в російську рулетку. Завжди вимикайте і перевіряйте. Слабкий контакт. Ми про це вже говорили, але повторення — мати навчання. Слабко затягнутий гвинт у клемі — це бомба уповільненої дії, яка грітиметься і може спричинити пожежу. З’єднання алюмінію та міді напряму. Якщо у вас стара алюмінієва проводка, а нова розетка має мідні контакти, їх не можна скручувати разом. Ці метали утворюють гальванічну пару, що призводить до швидкого окислення та руйнування контакту. Для їх з’єднання використовуйте спеціальні клемні колодки (наприклад, WAGO). Занадто коротко зачищені дроти. Якщо зачистити менше 5 мм, контактна площа буде замалою, що призведе до нагрівання. Якщо занадто багато — гола частина дроту може випадково торкнутися іншого контакту і спричинити коротке замикання. Ідеально — 7-10 мм. Як бачите, нічого надскладного в самостійній заміні розетки чи вимикача немає. Головне — це підхід: спокійний, виважений та з повагою до електрики. Дотримуючись цих простих порад, ви зможете легко та безпечно оновити електрику у вашому домі, додавши ще один корисний навик до своєї скарбнички. АЛЕ!, якщо сумніваєтесь, що впораєтесь, краще довірити роботу електрику, щоб обійшлося без неприємних пригод.