Гіпотеза про те, що людство не самотнє у Всесвіті, супроводжує нашу цивілізацію принаймні з часів Епікура, який ще у IV столітті до нашої ери писав про нескінченну кількість світів, сформованих із безмежного океану атомів. Проте сучасні наукові пошуки, попри технологічний прогрес, досі не дали жодного підтвердженого результату, що породжує знаменитий парадокс Фермі. Новий погляд на цю проблему запропонував Девід Кіппінг, доцент астрономії Колумбійського університету, у своїй «есхатологічній гіпотезі». Згідно з його висновками, наш перший контакт з позаземним розумом, імовірно, буде не тріумфальною зустріччю з міжгалактичними мандрівниками, а спостереженням за нетиповим і глибоко трагічним фіналом чужої історії. Це припущення ґрунтується на логіці астрономічних спостережень: ми найчастіше виявляємо не те, що є типовим для космосу, а те, що є найгучнішим і найяскравішим, пише T4. Традиційно ми уявляємо розвинені цивілізації через призму власних ідеалів експансії — як будівників мегаструктур на кшталт сфер Дайсона, що поглинають енергію цілих зірок. Однак відсутність таких об’єктів у нашому небі може свідчити про те, що справді зрілі та стабільні суспільства стають невідрізними від природи. Як зауважив науковий фантаст Карл Шредер, розвинена цивілізація може бути настільки стійкою та збалансованою, що вона не залишає жодних штучних слідів, за які могли б ухопитися наші телескопи. Есхатологічна гіпотеза Кіппінга стверджує, що найбільш помітними для нас будуть якраз нестабільні цивілізації. У космології ми бачимо подібну закономірність: наднові зірки спалахують у галактиці лише двічі на століття, але завдяки їхній колосальній яскравості, що затьмарює фонове світло, вчені виявляють тисячі таких подій щороку. Перші знайдені екзопланети також були нетиповими об’єктами навколо пульсарів, що лише пізніше виявилося рідкісним винятком на фоні мільярдів звичайних планетних систем. Перший контакт може відбутися саме з цивілізацією, що перебуває у фазі «гучного» відхилення від рівноваги — періоду інтенсивного забруднення, перегріву планети через парниковий ефект або неконтрольованого енергетичного споживання. Ілюстративне зображення: NASA, ESA, CSA, STScI, Р. Херт (Caltech/IPAC). Перший контакт може відбутися саме з цивілізацією, що перебуває у фазі «гучного» відхилення від рівноваги — періоду інтенсивного забруднення, перегріву планети через парниковий ефект або неконтрольованого енергетичного споживання. Такі стани за своєю природою є нестійкими та короткочасними. Під час цієї передсмертної агонії вид може витратити значну частину своїх енергетичних ресурсів, стаючи на мить неймовірно яскравим на тлі мовчазного Всесвіту. Усвідомлюючи свою неминучу загибель, така цивілізація може вирішити надіслати останній сигнал у порожнечу — свого роду крик відчаю, коли страх перед зовнішньою загрозою зникає перед обличчям внутрішнього знищення. Для того, щоб зафіксувати ці трагічні «гучні крики вночі», Кіппінг пропонує змінити стратегію пошуку: замість очікування стабільних сигналів, нам слід регулярно моніторити якомога більші ділянки неба, шукаючи тимчасові події, що з’являються та зникають у часові рамки, які не є астрономічними. Це означає, що наш найкращий шанс виявити інший інтелект полягає не у зустрічі з доброзичливими вчителями чи зловісними завойовниками, а у виявленні останнього спалаху життя, яке не зуміло впоратися з викликами власного розвитку. Перший контакт, таким чином, може стати не початком діалогу, а отриманням свідчення про фінал чужого світу, що залишає по собі лише відлуння в радіоефірі. Читайте також: Вчені назвали тварин, які сприймають людей як здобичThe post Вчений розповів, чому перший контакт людей з “інопланетянами” може бути трагічним first appeared on T4 - сучасні технології та наука.