Протягом десятиліть теорія Великого вибуху залишалася найпоширенішим поясненням походження Всесвіту. Вона стверджує, що приблизно 13,8 мільярдів років тому відбулася подія, яка з надзвичайно щільного і гарячого стану започаткувала розширення космосу. Проте нова фізична модель, розроблена групою теоретиків, ставить під сумнів деякі фундаментальні положення цієї концепції. Автори дослідження пропонують розглядати ранній Всесвіт не як одноразовий вибух, а як результат складніших квантових процесів, які могли передбачати інші сценарії виникнення простору й часу. Замість миттєвої точки початку вони описують перехідні стани, у яких енергія та матерія існували в формах, не схожих на сучасні. Такий підхід дозволяє пояснити низку космологічних явищ, які залишалися загадковими в межах класичної теорії Великого вибуху. Одним із ключових аргументів є нове трактування космічного мікрохвильового фону — залишкового випромінювання, яке традиційно вважалося прямим свідченням Великого вибуху. У новій моделі ці дані можуть інтерпретуватися як слід більш тривалих процесів, а не одноразового космічного вибуху. Це відкриває можливість, що Всесвіт має складнішу історію, ніж ми уявляли. Фізики визнають, що їхня гіпотеза потребує подальшої перевірки, зокрема завдяки новим астрономічним спостереженням та даним від космічних телескопів наступного покоління. Проте сама поява альтернативних моделей демонструє, що наука постійно переглядає навіть усталені уявлення, якщо з’являються свідчення, які не вписуються в загальноприйняті схеми. Дискусія навколо походження Всесвіту триває. Чи стане нова модель основою для перегляду космологічної парадигми, покаже час, але вона вже довела: те, що ми знали про Великий вибух, може виявитися лише частиною значно складнішої картини.