Чи може позаземна цивілізація навмисно передавати сигнали в напрямку, звідки Землю видно на тлі Сонця? Саме цю можливість перевіряють дослідники SETI, які розпочали масштабну кампанію спостережень за допомогою радіотелескопа Аллена. Астрономи вже виявили 25 спектрограм із сигналами, що потребують додаткового вивчення. Однак говорити про контакт із позаземним розумом поки зарано. Чому вчені шукають сигнали саме в цьому напрямку? Програма SETI, яка займається пошуком позаземного розуму, проводить масштабний огляд потенційних технологічних маркерів — ознак, які можуть свідчити про діяльність позаземних технологій. Особливість нового проєкту полягає в тому, що дослідники зосередилися на напрямку, з якого гіпотетичні спостерігачі могли б бачити проходження Землі на тлі Сонця. Це не випадковий вибір. Якщо інша цивілізація спостерігає за планетами біля інших зір, проходження планети перед своєю зорею може допомогти їй виявити цю планету та дослідити її. Тому напрямок, з якого Земля проходить на тлі Сонця, потенційно може бути цікавим і для позаземних астрономів. Дослідники спираються на концепцію «точки Шеллінга» з теорії ігор. Так називають варіант, який учасники можуть незалежно обрати як очевидну точку взаємодії, навіть не домовляючись заздалегідь. У контексті SETI це означає, що дві цивілізації теоретично могли б обрати один і той самий напрямок для пошуку або передавання сигналів, не знаючи одна про одну. Як радіотелескоп шукає можливі сигнали прибульців? Для спостережень використовують радіотелескоп Аллена (ATA), який працює в діапазоні частот від 2356 до 3700 МГц. У кампанії задіяно 28 активних антен діаметром 6,1 метра. Система працює у двопроменевому режимі. Це дає змогу порівнювати сигнали з двох напрямків і перевіряти, чи справді джерело розташоване там, де його очікують побачити дослідники. Алгоритми насамперед шукають вузькосмугові сигнали з доплерівським дрейфом частоти. Простими словами, це сигнали, частота яких поступово змінюється. Така зміна може бути пов’язана з рухом передавача або спостерігача. Після автоматичного аналізу дані додатково перевіряють вручну. Це необхідно, щоб відрізнити потенційно цікаві сигнали від земних радіоперешкод, які можуть створювати хибні кандидати. 25 спектрограм, які привернули увагу дослідників Перші результати вже дали матеріал для подальшого аналізу. Станом на 12 вересня спостереження охопили близько 12% запланованих ділянок неба. За 126 сеансів, що включали 131 ніч спостережень, телескоп зібрав приблизно 1,3 петабайта даних. На цьому етапі дослідники проаналізували 84 сеанси. Первинний алгоритм виявив майже 170 мільйонів вузькосмугових сигналів із дрейфом частоти. Після відсіювання перешкод і додаткової перевірки для візуального аналізу відібрали понад 11 тисяч спектрограм. Серед 8473 уже каталогізованих спектрограм у 25 виявили сигнали, які були сильнішими в промені, спрямованому на антисонячну точку, ніж у контрольному промені. Ці сигнали відповідають 10 частотам і 10 ділянкам неба, які спостерігали протягом семи ночей. Антисонячна точка — це напрямок на небі, протилежний Сонцю відносно спостерігача. У межах цього дослідження він допомагає визначати напрямок, пов’язаний із пошуком можливих сигналів від цивілізацій, які могли б спостерігати Землю на тлі нашої зорі. Втім, 25 спектрограм не означають, що астрономи знайшли інопланетян. Це лише кандидати, які потребують додаткової перевірки. Дослідники планують повторно спостерігати відповідні ділянки неба, щоб з’ясувати, чи з’являться сигнали знову та чи можна пояснити їх земними радіоперешкодами. Понад чотири роки спостережень і 11 петабайтів даних Кампанія має значний масштаб: для охоплення всієї запланованої області екліптики знадобиться понад чотири роки спостережень, більш як 700 сеансів і понад 11 петабайтів даних. Екліптика — це велике коло на небесній сфері, уздовж якого протягом року видимо рухається Сонце. У цьому проєкті дослідники використовують її як орієнтир для систематичного охоплення потрібних напрямків. Зібрані дані можуть бути корисними не лише для пошуку позаземного розуму. Каталог спектрограм також допоможе вдосконалювати методи виявлення радіоперешкод і навчати алгоритми, які автоматично класифікують сигнали. За масштабом спостережень і обсягом даних ATA-ASP має стати найбільшою оглядовою кампанією в історії радіотелескопа Аллена. Чи наблизить це людство до контакту з інопланетянами? Поки що результати не дають підстав стверджувати, що дослідники зафіксували штучний сигнал позаземного походження. Навіть незвичайний радіосигнал може виявитися перешкодою від земної техніки або мати інше природне чи технічне пояснення. Проте цінність проєкту полягає в систематичному підході. Замість випадкового пошуку невідомих сигналів астрономи перевіряють конкретний напрямок, який теоретично може бути зручним для міжзоряного зв’язку. Чи є ці 25 спектрограм слідом чужої цивілізації, чи лише черговою космічною загадкою? Відповідь залежатиме від подальших спостережень. І саме вони покажуть, чи приховується за цими сигналами щось незвичайне, чи їх можна пояснити звичайними радіоперешкодами.