Новини України
Підбірка новин з українських джерел

Як екстремальна спека загрожує виживанню дикої природи
Екстремальні хвилі спеки, які дедалі частіше виникають через зміну клімату, стають серйозним випробуванням не лише для людей, а й для дикої природи. Високі температури порушують харчову поведінку тварин, ускладнюють розмноження і в окремих випадках призводять до масової загибелі видів.
Хоча вплив спеки на здоров’я людей добре задокументований, екологічні наслідки залишаються менш вивченими. Водночас дослідження показують: масштаб проблеми набагато більший, ніж може здаватися.
Масштабні наслідки для екосистем
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature Ecology and Evolution, близько трьох чвертей наземних і морських видів, які аналізувалися, зазнали негативного впливу під час великої хвилі спеки 2021 року в західній частині Північної Америки.
Науковці підкреслюють, що тварини мають набагато менше часу на адаптацію до різкого підвищення температури, ніж до поступових кліматичних змін.
Як зазначає орнітолог Грегуар Луа з Національного музею природознавства в Парижі, хвилі спеки можуть бути «жорстокими» для тварин, особливо коли вони накривають екосистеми раптово.
Птахи: найвразливіші до перегріву
Птахи особливо чутливі до високих температур. Їхня нормальна температура тіла вже становить близько 39–42°C і ще більше підвищується під час польоту або пошуку їжі.
На відміну від ссавців, у них немає потових залоз, тому вони охолоджуються через дихальну систему. Але цей механізм вимагає великої кількості води, що швидко призводить до зневоднення та теплового стресу.
Особливо вразливими є пташенята, які ще не можуть літати. У спекотні періоди вони іноді буквально не витримують температури в гнізді та випадають, намагаючись знайти прохолоду. Птахи, що гніздяться під дахами будівель, наприклад ластівки та серпокрильці, також опиняються в зоні підвищеного ризику.
Ссавці: від дрібних гризунів до великих тварин
Ссавці регулюють температуру тіла за допомогою потовиділення або прискореного дихання, але ці процеси призводять до втрати вологи. Чим менша тварина, тим швидше вона зневоднюється. Найбільш вразливими вважаються їжаки та дрібні гризуни. У періоди спеки також фіксуються масові загибелі кажанів, які втрачають орієнтацію та страждають від нестачі води.
Серйозні втрати спостерігалися й серед великих видів. У 2026 році в південно-східній Австралії під час спеки загинули тисячі летючих лисиць. Тварини, пристосовані до холоднішого клімату — ведмеді, бізони, олені та лосі — також страждають, адже їхнє густе хутро стає додатковим тепловим бар’єром.
Навіть короткочасне підвищення температури до 27°C протягом тижня може різко підвищити ризик хвороб або загибелі коал. Деякі тварини, як-от лисиці, отримують опіки лап на розпеченому асфальті або піску.
Безхребетні: найменш захищені від спеки
Більшість безхребетних є пойкілотермними, тобто їхня температура тіла залежить від навколишнього середовища. Коли температура перевищує їхню межу витривалості, наслідки можуть бути катастрофічними.
У 2021 році під час сильної хвилі спеки в Північній частині Тихого океану загинуло понад мільярд мідій, молюсків і морських зірок. Через обмежену рухливість ці організми майже не мають можливості уникнути перегріву.
Риба
У риб високі температури зменшують вміст кисню у воді, водночас збільшуючи їхні фізіологічні потреби, що може призвести до теплового стресу, хвороб, порушення репродуктивної функції та, в деяких випадках, масової смертності. Під час спеки, що охопила Європу в серпні 2018 року, в річці Рейн у трьох швейцарських кантонах було знайдено тонну мертвої риби.
Амфібії та рептилії
Жаби, ропухи та тритони, які дуже залежать від вологи, страждають під час спеки, особливо якщо їхні водні середовища існування виснажені посухою. Їхня проникна шкіра робить їх дуже схильними до зневоднення. Під час спеки вони легше втрачають воду та ризикують висихати, якщо вологі умови, необхідні для їхнього виживання, більше не присутні.
Їхнє розмноження також може серйозно постраждати, особливо коли нерестовища передчасно висихають. Рептилії, такі як ящірки та змії, також не мають імунітету. Вони не регулюють температуру тіла внутрішньо, тому їм доводиться сильно обмежувати свою активність під час спекотних періодів, що загрожує їхній здатності полювати за їжею.
«Іноді, як стратегія адаптації, вони стають нічними тваринами. Проблема полягає в тому, що здобич і харчові ресурси не обов’язково активні одночасно», – сказала Лоїс.
Висновок: тиха криза екосистем
Хвилі спеки стають одним із найнебезпечніших наслідків зміни клімату для біорізноманіття. Вони діють швидко, масштабно і часто непомітно для людини, але їхній вплив на екосистеми може бути руйнівним. Науковці попереджають: зі зростанням температур подібні події ставатимуть частішими, а вразливість тварин лише зростатиме.