Астрономи виявили незвичайну планету поблизу Землі, яка змушує по-новому поглянути на природу невеликих світів у Всесвіті. Об’єкт під назвою L 98-59 d спочатку здавався типовою екзопланетою, однак детальні дослідження показали: перед нами може бути абсолютно новий клас небесних тіл — світ із глобальним океаном магми, що існує мільярди років. Ключ до розгадки цієї планети — її дивна хімія та щільність. Вона приблизно у 1,6 раза більша за Землю, але водночас має надто низьку густину для класичної кам’янистої планети. Це змусило вчених шукати інше пояснення її будови. Дослідники з University of Oxford дійшли висновку, що під атмосферою L 98-59 d приховується глибокий океан розплавленої породи, який активно взаємодіє з газовою оболонкою. Цей магмовий шар відіграє важливу роль у формуванні атмосфери. Він здатен утримувати значні запаси сірки, яка поступово потрапляє у верхні шари атмосфери. Саме тому в ній фіксують сполуки сірки, зокрема діоксид сірки. Спостереження, проведені за допомогою James Webb Space Telescope, підтвердили наявність цих газів і допомогли зрозуміти їх походження. Особливість цієї планети ще й у тому, що її атмосфера залишається відносно щільною, попри мільярди років еволюції. Вчені пояснюють це тим, що магмовий океан не лише накопичує речовини, а й стабілізує атмосферу, уповільнюючи втрату газів у космос. Якби внутрішня структура планети була повністю твердою, вона, ймовірно, вже давно втратила б більшу частину своєї газової оболонки. Дослідження також показують, що L 98-59 d не завжди виглядала так, як сьогодні. Ймовірно, на початку свого існування це був значно більший і «легший» світ із великою кількістю летких речовин. З часом частина атмосфери випарувалася, але залишкового тепла та гравітаційних впливів виявилося достатньо, щоб підтримувати розплавлений стан надр протягом майже п’яти мільярдів років. Цікаво, що така стадія розвитку характерна для молодих кам’янистих планет. Вважається, що і Земля, і Марс колись мали глобальні океани магми, які згодом охололи. У випадку L 98-59 d цей етап ніби «законсервувався», даючи вченим унікальну можливість зазирнути в далеке минуле планетної еволюції. Попри наукову цінність, ця планета навряд чи придатна для життя. Високі температури та насичена сіркою атмосфера роблять її вкрай ворожою для будь-яких відомих форм життя. Однак вона допомагає краще зрозуміти, як формуються та змінюються планети, а також які умови можуть впливати на їхню придатність до життя. У майбутньому нові космічні місії, зокрема Ariel, дозволять детальніше дослідити атмосфери подібних світів. Це допоможе з’ясувати, чи є L 98-59 d рідкісним винятком, чи ж представником цілої нової категорії планет, які досі залишалися поза увагою астрономів. Дослідження опубліковане в журналі Nature Astronomy.