Місія NASA Lunar Trailblazer, покликана розширити розуміння води на Місяці, офіційно завершилася 31 липня після тривалих зусиль з відновлення зв’язку зі супутником. Попри вдалий запуск 26 лютого на борту ракети SpaceX Falcon 9 у межах місії Intuitive Machines IM-2, зв’язок з апаратом було втрачено наступного дня після виходу на орбіту, і більше його не вдалося відновити. Lunar Trailblazer мав стати проривом у вивченні місячної води. Завданням апарата було створення високоточної карти водяних ресурсів на поверхні Місяця, а також визначення їх фізичної форми, кількості та змін у часі. Ці дані мали слугувати основою для майбутніх роботизованих і пілотованих місій, підтримувати комерційні ініціативи та поглибити розуміння водних циклів на безатмосферних тілах Сонячної системи. Зв’язок із супутником було встановлено після розділення з ракетою, однак уже наступного дня він зник. За словами представників NASA, отримані обмежені телеметричні дані свідчили про те, що сонячні панелі Lunar Trailblazer були неправильно зорієнтовані, через що акумулятори не заряджалися й апарат швидко втратив енергію. Відсутність двостороннього зв’язку унеможливила корекцію траєкторії за допомогою двигунів. Попри складну ситуацію, місія об’єднала зусилля фахівців із різних країн, які спільно намагалися встановити хоч якийсь сигнал від апарата. Спостереження з Землі засвідчили, що супутник перебував у повільному обертанні й поступово віддалявся в глибокий космос. Теоретично передбачалося, що на певному етапі сонячні панелі могли б знову зарядити батареї, але цього не сталося, і апарат залишився занадто далеким, аби його сигнали можна було прийняти чи передати команди. Попри невдалу місію, команда Lunar Trailblazer залишила по собі важливу наукову та інженерну спадщину. Зокрема, спектрометр HVM3, створений у Лабораторії реактивного руху NASA (JPL), та тепловий сканер LTM, розроблений Оксфордським університетом, були найсучаснішими інструментами для вивчення води й мінералів на Місяці. Технології, які лягли в основу цих приладів, уже інтегруються в інші проєкти, зокрема в інструмент UCIS-moon, який невдовзі полетить до Місяця для збору найдетальніших спектральних даних. Lunar Trailblazer був частиною ширшої стратегії NASA щодо малих космічних апаратів, здатних виконувати наукові місії за порівняно низької вартості. Як наголосила Ніккі Фокс, керівниця наукового директорату NASA, навіть ризиковані проєкти, що не досягають запланованої мети, дають цінний досвід і формують основу для успішніших місій у майбутньому.