Коли ми думаємо про п’явок, то найперше уявляємо створінь, які присмоктуються до тіла й живляться кров’ю. Але нова знахідка палеонтологів змінює цей стереотип. Викопні рештки, знайдені в давніх відкладеннях, свідчать, що перші п’явки на Землі не були кровопивцями. Їхній спосіб життя виявився набагато простішим і менш агресивним. Команда дослідників виявила скам’янілості, що зберегли анатомічні деталі цих ранніх істот. Вони показали, що первісні п’явки не мали спеціалізованих щелеп і зубців, необхідних для прокушування шкіри та висмоктування крові. Натомість їхня будова свідчить, що вони харчувалися дрібними органічними рештками та мікроорганізмами, які знаходили у воді. Іншими словами, вони були радше збирачами, ніж паразитами. Це відкриття змінює наше розуміння еволюційної історії п’явок. Замість того, щоб від початку бути кровосисними паразитами, вони пройшли довгий шлях пристосувань, поки не з’явилися сучасні види, здатні виживати завдяки чужій крові. Вчені припускають, що перехід до такого способу живлення стався набагато пізніше, коли п’явки почали розвивати анатомічні інструменти для пробивання тканин. Знахідка також допомагає зрозуміти, як формувалася екосистема давніх водойм. Перші п’явки займали іншу екологічну нішу, ніж їхні сучасні нащадки, і це впливало на баланс життя у прісноводних середовищах. Вони були частиною складної мережі організмів, що поступово змінювали вигляд екосистем, які існували сотні мільйонів років тому. Дослідники підкреслюють, що такі відкриття важливі не лише для палеонтології, а й для біології загалом. Вони показують, як навіть добре відомі організми можуть приховувати несподівані факти про своє минуле. Історія п’явок нагадує, що еволюція рідко буває прямолінійною — вона сповнена поворотів і сюрпризів, які ми лише починаємо відкривати. Дослідження опубліковане в журналі PeerJ.