У долині річки Маккензі на півночі Канади виявили незвичайний тип зсувів, під час яких великі масиви мерзлого ґрунту переміщуються на сотні метрів. Дослідники припускають, що причиною може бути танення вічної мерзлоти знизу, якому сприяють давні лісові пожежі та підвищення літніх температур. Маккензі — найбільша річка Північної Америки, що тече на північ. Вона бере початок у Великому Невільничому озері, перетинає Північно-Західні території Канади та впадає в море Бофорта. Її басейн охоплює близько 20% території країни. Протягом тисячоліть значну частину цієї місцевості вкривала вічна мерзлота — ґрунт, гірські породи й осади, що залишаються замерзлими щонайменше два роки поспіль. У 2017 та 2018 роках у центральній частині долини сталися два масштабні зсуви, які перемістили відповідно 4,5 та 18 мільйонів кубометрів мерзлого ґрунту. Їхня особливість полягала в тому, що разом із породами рухалися великі брили, які залишалися замерзлими. У 2019 році геолог Джозеф Янг із Університету Альберти побачив у цьому районі численні зсуви. Зазвичай вічна мерзлота відтає згори, утворюючи нестійку грязьову масу. Однак у долині Маккензі ковзання відбувалося приблизно на глибині 20 метрів під верхнім шаром мерзлоти. Щоб з’ясувати причину, команда дослідників у 2020–2022 роках вимірювала температуру ґрунту. Науковці припустили, що лісові пожежі, зокрема ті, що сталися десятиліття тому, разом із теплішим літом спричинили появу тріщин у ґрунті. Через них вода могла проникати всередину й запускати танення мерзлоти знизу. Дослідники назвали цей механізм permafrost detachment slides — зсувами відриву вічної мерзлоти. Результати роботи опубліковано в журналі Geophysical Research Letters.