Аналіз 70 зразків пластикових дитячих товарів, що продаються в Бразилії, показав, що більшість із них були хімічно забруднені: рівні токсинів у деяких випадках перевищували законодавчі норми у 15 разів, а барій, свинець, хром і сурма були найчастіше виявленими небезпечними елементами. Дослідники з Університету Сан-Паулу (USP) у співпраці з Федеральним університетом Алфенаса (UNIFAL) виявили значні кількості шкідливих хімічних речовин у пластикових іграшках, що продаються по всій Бразилії. Їхнє дослідження охопило 70 виробів, вироблених як у країні, так і за кордоном, що робить його наймасштабнішим аналізом хімічної небезпеки у дитячих товарах у Бразилії. Результати були опубліковані в журналі Exposure and Health. За підтримки FAPESP команда з’ясувала, що багато іграшок не відповідають вимогам безпеки, встановленим Національним інститутом метрології, якості та технологій Бразилії (INMETRO), а також Європейським Союзом. Найсерйознішою проблемою став барій: 44,3% іграшок містили рівні, що перевищують допустиму межу, а в деяких зразках концентрація була у 15 разів вищою за норму. Вплив барію може спричинити серйозні серцеві та неврологічні порушення, включно з аритміями та паралічем. Також виявлено свинець, хром та сурму Дослідники також зафіксували підвищені концентрації свинцю, хрому та сурми. Свинець, що асоціюється з незворотними неврологічними ушкодженнями, проблемами пам’яті та зниженням IQ у дітей, перевищував допустимі рівні у 32,9% зразків і подекуди досягав майже вчетверо більшої за рекомендовану кількості. Сурма, речовина, що пов’язана з кишковими розладами, і хром, відомий канцероген, були присутні в недопустимих кількостях відповідно у 24,3% та 20% іграшок. «Ці дані свідчать про тривожну ситуацію множинного забруднення та відсутності контролю. Саме тому у дослідженні ми пропонуємо жорсткіші заходи контролю, такі як регулярні лабораторні аналізи, відстежуваність продукції та більш сувора сертифікація, особливо для імпортованих товарів», — зазначає Бруно Алвес Роша. Це дослідження стало результатом його постдокторської роботи, підтриманої FAPESP, яку він нещодавно завершив як запрошений професор UNIFAL. Для дослідження іграшки були відібрані так, щоб представляти різні соціально-економічні групи. Покупки здійснювалися у популярних магазинах і торгових центрах міста Рібейран-Прету. «Ми обирали іграшки для дітей віком від 0 до 12 років, багато з яких мають розмір і форму, що сприяють оральному контакту — тобто їх можна брати до рота — що підвищує ризик впливу токсичних речовин», — пояснив Роша в інтерв’ю Agência FAPESP. Методи виявлення контамінантів Речовини були ідентифіковані та кількісно визначені за допомогою мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS) — техніки, здатної виявляти слідові кількості металів і неметалів. Дослідження також використало метод мікрохвильового кислотного розкладу для моделювання вивільнення хімічних речовин при контакті зі слиною дитини. Аналіз виявив 21 елемент із потенційною токсичністю: срібло (Ag), алюміній (Al), миш’як (As), барій (Ba), берилій (Be), кадмій (Cd), церій (Ce), кобальт (Co), хром (Cr), мідь (Cu), ртуть (Hg), лантан (La), марганець (Mn), нікель (Ni), свинець (Pb), рубідій (Rb), сурма (Sb), селен (Se), талій (Tl), уран (U) та цинк (Zn). Під час тестів біодоступності (кислотного розкладу) дослідники змоделювали два варіанти впливу токсичних речовин: нормальний — на основі середніх значень, і високий — на основі максимальних. «Рівень впливу залежить від концентрації токсичних елементів, але також може значно варіювати між дітьми залежно від того, як довго вони граються або тримають предмет у роті», — пояснює дослідник. Швидкість екстракції, тобто вивільнення речовин при контакті з шлунковим соком, коливалася від 0,11% до 7,33%. Це означає, що лише невелика частка загальних контамінантів вивільняється за умов, що імітують оральний контакт. «Хоч це й позитивний момент, таке відкриття не знімає занепокоєння щодо безпеки, особливо враховуючи високі загальні концентрації, виявлені в багатьох зразках», — каже Роша. Підказки щодо джерел виробництва Дослідження також допомогло окреслити ланцюг виробництва іграшок і визначити можливі джерела забруднення. «Ми виявили кореляції між нікелем, кобальтом і марганцем, що може вказувати на спільне виробниче походження. Іграшки бежевого кольору мали вищі концентрації металів, ймовірно через фарбу, що є важливою підказкою для майбутніх контрольних заходів», — зазначає він. Окрім токсичних елементів, група дослідників у попередніх роботах також вивчала наявність речовин, здатних впливати на гормональну систему. До них належать бісфеноли, парабени й фталати — відомі ендокринні деструктори.