Що може статися, якщо мільйони людей раптово зникнуть з обличчя Землі? Багато хто, напевно, уявляє, як природа одразу ж бере своє: ліси поглинають міста, тварини повертаються на свої землі, а біорізноманіття розквітає. Звучить логічно, правда? Так, але виявляється, не зовсім. Нове дослідження, опубліковане в березні 2026 року в журналі Ecology Letters, розбиває цю ідилічну картину. Вивчаючи наслідки однієї з найстрашніших пандемій в історії людства — Чорної смерті — вчені з’ясували, що масове вимирання людей призвело до… зниження біорізноманіття рослин у Європі. І це не просто цікавий факт з історії, це серйозний дзвіночок для сучасних стратегій збереження природи. Повідомляє T4 з посиланням на livescience.com. На чолі команди стояв палеоеколог Джонатан Гордон з Левенхульмського центру антропоценового біорізноманіття при Університеті Йорка. Разом з колегами він провів колосальну роботу, аналізуючи скам’янілі зразки пилку з понад сотні європейських локацій. Цей пилок, тисячоліттями законсервований у ґрунті, став справжньою “машиною часу”, що дозволила зазирнути в рослинний світ Європи від початку нашої ери і до 1850 року. Уявіть собі: два тисячоліття еволюції ландшафтів, від рівнин Франції до Швейцарських Альп, розгорнулися перед дослідниками. І ось що вони побачили: біорізноманіття рослин неухильно зростало з 0 до приблизно 1300 року нашої ери, досягнувши свого піку саме перед тим, як на континент обрушилася чума. Потім, протягом приблизно 150 років, спостерігався різкий спад. А відновлення до дочумних рівнів зайняло майже 300 років, що збіглося з відновленням людських популяцій та сільськогосподарської діяльності. Парадокс, чи не так? Чому падіння людства не врятувало природу? Секрет середньовічних “мозаїк” Причина такого неочікуваного зниження біорізноманіття криється у зміні способів землеустрою. Коли Yersinia pestis викосила понад третину населення Європи у XIV столітті, величезні сільськогосподарські угіддя просто покинули. Поля, що століттями оброблялися, пасовища, які випасалися худобою, – все це стало порожнім. На перший погляд, це мало б дати природі спокій, дозволяючи диким видам повернутися. Але в реальності вийшло інакше. Традиційні методи землеробства, такі як випас худоби та косіння, які існували століттями, раптово припинилися. Це призвело до того, що на покинутих землях почали масово розростатися ліси, зменшуючи так звану “мозаїчність” ландшафту. Ця мозаїчність, що складалася з різноманітних ділянок – полів, пустищ, лісів, пасовищ і перелогів – активно сприяла біорізноманіттю, створюючи численні ніші для різних видів рослин. Чорна смерть несподівано знизила біорізноманіття: чому людська діяльність інколи корисна. Фото: livescience.com Ось у чому весь секрет: середньовічне сільське господарство, на відміну від сучасної монокультури (коли на великих площах вирощують одну культуру), було дуже різноманітним. Були там і ділянки лісу, і верескові пустки, і болота, і ставки, і, звісно, невеликі поля із зерновими. Це не був ідеальний, “дикий” ландшафт у сучасному розумінні, але він був надзвичайно складним і багатогранним, що дозволяло безлічі видів рослин процвітати. Коли цей “ручний” вплив зник, ландшафт став більш однорідним, і саме ця однорідність призвела до втрати біорізноманіття. Гордон наголошує, що найбільше зниження біорізноманіття спостерігалося саме в регіонах, де припиняли вирощування зернових культур. Натомість там, де землеробство зберігалося або навіть зростало, рослинне розмаїття залишалося стабільним або збільшувалося. Уроки минулого: що це значить для нас сьогодні? Результати цього дослідження не просто переписують сторінку історії екології, вони змушують нас переглянути деякі сучасні стратегії збереження природи. Зокрема, йдеться про підхід “повторного здичавіння” (rewilding), який передбачає повне усунення людського впливу для відновлення “дикої” природи. Як бачимо, іноді такий підхід може мати неочікувані наслідки. Висновок Джонатана Гордона та його команди однозначний: низькоінтенсивне, змішане сільське господарство може бути не просто нейтральним, а й корисним для біорізноманіття. Це не означає, що ми маємо відмовитися від усіх сучасних технологій, але, можливо, варто перейняти деякі принципи стародавнього землеустрою. Сьогодні глобальне біорізноманіття продовжує знижуватися – за оцінками, у XX столітті воно скоротилося до 11%. І головними винуватцями цього є саме людська діяльність: зміни у землекористуванні, забруднення, зміна клімату. Особливо руйнівною виявилася практика монокультури, яка виснажує ґрунти та не створює умов для життя різноманітних видів. Можливо, замість того, щоб повністю виключати людину з екосистем, нам варто вчитися взаємодіяти з ними більш осмислено, створюючи ті самі “мозаїчні” ландшафти, які наші предки формували століттями. Адже, як каже Гордон, важлива не тільки кількість видів, а й їхня функціональна різноманітність – наскільки ці види адаптовані до змін і наскільки стійкими є екосистеми. Саме ця стійкість нам критично необхідна для майбутнього сільського господарства в умовах мінливого клімату. FAQ Що таке Чорна смерть і коли вона відбулася? Чорна смерть — це пандемія бубонної чуми, спричинена бактерією Yersinia pestis, яка лютувала в Європі у XIV столітті (близько 1346–1353 років), винищивши понад третину населення. Як дослідники вивчали вплив Чорної смерті на біорізноманіття? Вони аналізували скам’янілі зразки пилку з понад 100 європейських локацій, що охоплюють період у 2000 років (від 0 до 1850 року н.е.), щоб відстежити зміни у видовому складі рослин. Який несподіваний висновок зробили вчені? Всупереч поширеній думці, що зменшення людського впливу призводить до зростання біорізноманіття, після Чорної смерті біорізноманіття рослин у Європі знизилося. Чому біорізноманіття зменшилося, коли людей стало менше? Зменшення біорізноманіття було пов’язане з припиненням традиційних методів землеустрою (випас, косіння). Це призвело до розповсюдження лісів та зменшення різноманітних “мозаїчних” ландшафтів, які створювали умови для багатьох видів рослин. Які практичні висновки можна зробити з цього дослідження? Результати ставлять під сумнів деякі сучасні стратегії “повторного здичавіння” та пропонують, що низькоінтенсивне, змішане сільське господарство, схоже на середньовічне, може бути корисним для підтримки та збільшення біорізноманіття. Цей погляд у минуле показує нам, що взаємодія людини з природою – це складна і багатогранна річ. Не завжди менше людей означає краще для біорізноманіття. Іноді саме наша присутність, якщо вона усвідомлена і відповідальна, може допомогти природі процвітати, створюючи ті самі “мозаїки”, які були втрачені століття тому. Це не просто історичний курйоз, а важливий урок для сьогодення, коли ми шукаємо шляхи до сталого майбутнього.The post Чорна смерть несподівано знизила біорізноманіття: чому людська діяльність інколи корисна first appeared on T4 - сучасні технології та наука.