Вчені з Теннессі виявили скам’янілість оленя віком близько п’яти мільйонів років, яка є однією з найдавніших на території Північної Америки. Це відкриття дає унікальну можливість зрозуміти походження та стійкість виду, який тисячоліттями населяє апалачські ліси. Серед решток тапірів та носорогів на території Музею та наукового комплексу Gray Fossil Site дослідники натрапили на дивовижно знайомий об’єкт: першу скам’янілість оленя, знайдену на цьому місці. Вік знахідки робить її однією з найдавніших представників родини оленевих на континенті. Фрагменти, ідентифіковані як Eocoileus gentryorum і описані в журналі Palaeontologia Electronica, відкривають цінні дані про ранні етапи еволюції одного з найвідоміших американських тварин. Вік знахідки становить приблизно п’ять мільйонів років, і вчені вважають, що ці олені є предками сучасного білохвостого оленя, який і сьогодні широко поширений в апалачських лісах і має значення для місцевих культур. «Місце Gray Fossil Site продовжує дивувати нас неймовірними відкриттями, які змінюють наше розуміння стародавнього життя», — зазначив директор музею Блейн Шуберт. Він підкреслив, що дослідницька робота команди розкриває еволюцію екосистем протягом мільйонів років і показує, як деякі види, зокрема олені, проявляють дивовижну стійкість через геологічний час. Команда дослідників, очолювана головним куратором Джошуа Семюелсом та включаючи випускницю Олівію Вільямс і асистента керівника колекцій Шея Медена, відновлювала історію виду з фрагментарних залишків, серед яких частина черепа молодої тварини, верхній моляр та кістки кінцівок. Раніше Eocoileus gentryorum був відомий лише з Флориди, що робить знахідку в Теннессі важливою для розуміння швидкості розповсюдження цих ранніх оленів по континенту. Ці стародавні олені були помітно менші за сучасні види. За словами Вільямс, «єдиними меншими сучасними представниками є олені Кі-кі в Флориді та олені-брокети Центральної та Південної Америки». Це підкреслює неймовірну адаптивність виду протягом мільйонів років. Дані зі знахідок у Вашингтоні та Флориді показують, що ранні олені швидко поширювалися від узбережжя до узбережжя, успішно пристосовуючись до різних середовищ існування, від тихоокеанських лісів до апалачських височин. Дослідники відзначають, що олені, ймовірно, виконують ту саму екологічну роль в апалачських лісах протягом майже п’яти мільйонів років, зберігаючи популяцію через різкі зміни клімату та трансформації середовища, які знищили інші великі травоїдні види. Нова знахідка доповнює низку захопливих відкриттів на території музею, серед яких сильновусий саламандра та гігантська літаюча білка, що підкреслює статус ETSU як провідного наукового закладу регіону. За словами декана Коледжу мистецтв і наук Джо Бідвелла, відкриття дозволяють пов’язати минуле Аппалачів із сьогоденням, розкриваючи еволюційну лінію життя в регіоні. Це дослідження демонструє прихильність університету до вивчення та збереження природної історії Аппалачів, відкриваючи нові перспективи для науки та освіти.