Протягом десятиліть нейробіологи шукали біологічну основу свідомості, вважаючи, що наші думки, емоції та суб'єктивні переживання виникають з мереж нейронів.

Але що, якщо це припущення неповне?

Це провокаційне питання досліджує нейробіолог Христоф Кох з Інституту Аллена в Сіетлі.

Кох не заперечує важливу роль мозку у свідомому досвіді. Дослідження показали, що травми, хвороби, анестезія та електрична стимуляція можуть суттєво змінювати або навіть усувати свідомість.

Проте він ставить інше питання: чи створює мозок свідомість, чи може він формувати щось більш фундаментальне?

Незважаючи на значний прогрес у розумінні того, як мозок обробляє інформацію, нейробіологія все ще стикається з глибокою загадкою. Вчені можуть визначити нейронні кола, які беруть участь у сприйнятті, пам'яті, емоціях і прийнятті рішень, але ці відкриття не можуть пояснити, чому фізична активність мозку супроводжується суб'єктивним досвідом.

Кох вважає, що свідомість може бути фундаментальною рисою реальності, а не чимось, що генерує мозок. Він описує свій особистий досвід, який змінив його погляд на свідомість і реальність, коли він сидів на пляжі і відчув, як межа між ним і світом розчиняється.

Цей досвід, за його словами, став "найзначнішим у моєму житті" і спонукав його переосмислити метафізичні припущення, які керували його науковою кар'єрою.

Кох також зазначає, що такі переживання є суб'єктивними, але їх не слід відкидати лише тому, що їх важко пояснити.

Він вважає, що наше розуміння реальності повинно бути побудоване на простішій основі, яка сумісна як з "об'єктивними" результатами емпіричної науки, так і з "суб'єктивним" досвідом.

Цікавий факт

Дослідження свідомості може мати значний вплив на розвиток штучного інтелекту, оскільки якщо свідомість не є просто продуктом складних обчислень, шлях до свідомих машин може бути складнішим, ніж просто створення потужніших систем ШІ.