Уявіть машину, яку неможливо завести ключем. Не тому, що ключ загубили, а тому, що керма в ній немає взагалі. Саме такий апарат – Hunter WOLF від компанії BLADE – американська армія включила до шістьох приватних проєктів у межах ініціативи Infantry Last Tactical Mile (ILTM). Це програма, покликана модернізувати підтримку піхоти на полі бою: та сама “остання тактична миля”, де логістика стає найнебезпечнішою частиною операції. Повідомляє T4 з посиланням на electrek.co. Якби хтось складав список мрії для позашляховика без обмежень у бюджеті, специфікація Hunter WOLF виглядала б саме так. Точний електропривод 6×6, безповітряні шини Tweel, які не бояться проколу, і центр ваги, що дозволяє долати підйоми до 60% та рухатися впоперек схилів під кутом до 40%. Є лише одна проблема: за кермо ніхто не сяде. Машина керує собою сама. Що вміє Hunter WOLF і чому він їде сам Фото: electrek.co Позиціонують його як польовий актив “останньої милі”: автономна платформа возить важке спорядження, припаси та критичні для місії вантажі складним рельєфом. А ще – підтримує евакуацію поранених там, де звичайний транспорт просто не пройде. І тут є нюанс, який зазвичай не згадують у пресрелізах: автономність у таких машинах – не про заміну солдата, а про те, щоб не посилати солдата туди, де його може чекати засідка. Різниця принципова. Точні характеристики військові традиційно тримають у секреті, але дещо відомо. Hunter WOLF приводить у рух невідома кількість електромоторів, найімовірніше три, із сукупною потужністю 97 кВт – це приблизно 130 кінських сил. Живляться вони від енергоємних бортових батарей, яких вистачає на понад 12 км тихого руху бездоріжжям. Далі вмикається дизель-генератор JP-8, який підзаряджає батареї прямо на ходу. Загальний запас ходу з генератором – понад 200 миль. І ось що цікаво: 12 кілометрів на електротязі – це не випадкова цифра. Дизельний двигун гучний, його чути за кілометри, і в умовах, коли поруч працює ворожа розвідка, шум означає виявлення. Електричний режим дає машині те, чого не дасть жоден дизель – тишу на підході. Це той самий принцип, за яким сьогодні проєктують і цивільну спецтехніку для кар’єрів і тунелів, де зайвий шум і вихлоп – не просто незручність. Автономність без Skynet: що стоїть за назвою Компанія, яка виробляє Hunter WOLF, називається BLADE. Сам робот – Hunter WOLF. Зізнайтеся, звучить так, ніби завтра він попросить у вас одяг, чоботи й мотоцикл. Але Том Ван Дорен, президент підрозділу робототехніки BLADE, описує все куди прозаїчніше: “Hunter WOLF спроєктований, виготовлений, перевірений у полі й готовий підтримувати бійців у складних умовах протистояння. Він пройшов бойові випробування і довів, що є рішенням армії для найнебезпечнішої та найскладнішої з логістичного погляду ділянки поля бою”. Це, якщо чесно, не дуже схоже на опис мисливця за людьми. Скоріше – на опис дуже витривалої вантажівки, яка не скаржиться, не втомлюється і не потребує відпустки. І це, мабуть, головна зміна в тому, як сьогодні думають про автономну техніку. Раніше роботів на війні уявляли як щось, що стріляє. Тепер найцінніше – те, що просто тягне ящики туди, куди людині краще не лізти. До речі, про стрільбу. Армія є армія, і в мережі неважко знайти зображення Hunter WOLF з 30-мм гарматою Bushmaster – щоб платформа повністю виправдовувала свою назву. Тож поточна версія – це, по суті, шасі. Універсальне, електричне, автономне. А що саме на нього встановлять – питання вже до замовника, а не до виробника. Чому це важливо навіть поза армією Тут варто зупинитися й подумати про практику. Технології, обкатані на військових платформах, зазвичай через кілька років просочуються в цивільне життя – згадайте GPS, який колись був суто військовим, а тепер веде вас до найближчої кав’ярні. Конкретно тут цікаві дві речі. Перша – безповітряні шини Tweel. Це не гума з гелем усередині, а принципово інша конструкція: пружні спиці з поліуретану, що тримають форму без тиску взагалі. Проколоти таку шину неможливо фізично, бо колоти нічого. Для фермерського дрона, який обробляє поле, для будівельного навантажувача на звалищі з битим склом чи для рятувальної машини в горах – це вирішення одразу кількох болючих проблем. Друга – гібридна схема з генератором. Тихий електричний режим плюс дизель для далекого пробігу – це рівно той компроміс, який сьогодні шукають у важкому транспорті. Не заміна двигуна на батарею, а розумне поєднання: електрика там, де потрібна тиша й точність, дизель там, де потрібна дальність. Для українських реалій, де інфраструктура зарядки ще далека від ідеалу, така логіка виглядає куди практичнішою за чисто електричні фантазії. А що якщо автономність підведе? Ось питання, яке зазвичай оминають. Автономна машина на полі бою без оператора й без керма – це чудово, поки працюють сенсори й алгоритми. А якщо ні? Якщо зв’язок глушать, якщо GPS-сигнал фальсифікують, якщо оптику заліпило брудом? Саме тому такі платформи зазвичай проєктують із кількома режимами: повна автономія, дистанційне керування й аварійний сценарій на випадок втрати зв’язку – або стати, або продовжити за заздалегідь прокладеним маршрутом. Військові про це публічно майже не говорять – і це очікувано. Але для будь-кого, хто має справу з автономною технікою, очевидно: надійність тут важливіша за блискучі характеристики. 60% підйому й 40% схилу вражають у брошурі, але в реальності все вирішує те, що станеться, коли один із шести приводів відмовить посеред підйому з вантажем. Часті питання Що таке ініціатива ILTM? Infantry Last Tactical Mile – це програма армії США, спрямована на модернізацію підтримки піхоти безпосередньо на полі бою. Hunter WOLF став одним із шести приватних проєктів, відібраних для участі в ній. Скільки коштує Hunter WOLF? Ціна публічно не розкривається, як і більшість точних характеристик. Відомо лише, що це приватний проєкт, відібраний армією для дослідницької програми, а не серійна закупівля з відкритим прайсом. Чи є в Hunter WOLF зброя? У базовій конфігурації це логістична платформа для перевезення вантажів і евакуації. Водночас існують зображення машини з 30-мм гарматою Bushmaster – тобто шасі дозволяє встановлювати озброєння за потреби замовника. Який у нього запас ходу? Понад 12 км тихого руху на самій лише батареї бездоріжжям. Коли вмикається дизель-генератор JP-8, загальний запас ходу зростає до понад 200 миль. Чому електрика, а не звичайний дизель? Через тишу. Електричний режим дозволяє наближатися до позицій, не видаючи себе звуком двигуна. Дизель підключається лише тоді, коли потрібна дальність, – і це той самий компроміс, який дедалі частіше застосовують у цивільній важкій техніці. Найцікавіше в історії Hunter WOLF навіть не його характеристики. Цікаво те, що армія, яка десятиліттями будувала техніку навколо людини за кермом, тепер спокійно замовляє машину без керма взагалі. Питання не в тому, чи стане така техніка масовою. Питання в тому, скільки часу мине, перш ніж подібні автономні платформи з’являться не на полі бою, а на будівництві, у кар’єрі чи на фермі поруч із вами. І чи будете ви готові довірити їм вантаж, який зараз возите самі.The post Армія США обрала 6×6 робота Hunter WOLF для останньої милі бою first appeared on T4 - сучасні технології та наука.