Вчені з Royal Botanic Gardens, Kew провели масштабне дослідження, яке вперше оцінило, скільки еволюційної історії квіткових рослин перебуває під загрозою зникнення. Результати виявилися тривожнішими, ніж очікували навіть самі дослідники. Йдеться про весь світ квіткових рослин — понад 335 тисяч видів. Раніше такі оцінки робили переважно для тварин, особливо для видів із високою еволюційною унікальністю, як-от деякі земноводні чи ссавці. Але рослини довгий час залишалися поза цими глобальними підрахунками. Тепер ситуація змінилася. Вчені вперше оцінили так звану «еволюційну вагу» кожного виду. Ідея проста: не всі рослини однаково важливі з точки зору еволюції. Деякі є «одинокими гілками» на дереві життя — вони відокремилися від інших ліній мільйони років тому і майже не мають близьких родичів. Втратити такий вид означає втратити цілий унікальний фрагмент еволюційної історії. За підсумками аналізу, приблизно 21,2% усієї еволюційної історії квіткових рослин перебуває під загрозою. Для порівняння, у хребетних тварин цей показник становить близько 13%. Тобто рослинна різноманітність виявилася значно вразливішою, ніж вважалося раніше. Серед найцікавіших прикладів — рослина Amborella trichopoda з Нової Каледонії. Вона є настільки давньою гілкою еволюції, що відокремилася від усіх інших квіткових рослин приблизно 130 мільйонів років тому. Її зникнення означало б втрату цілої унікальної еволюційної лінії. Щоб оцінити пріоритети захисту, дослідники використали підхід EDGE (Evolutionarily Distinct and Globally Endangered), який поєднує еволюційну унікальність виду та рівень загрози зникнення. У результаті було визначено майже 10 тисяч видів, які потребують першочергової охорони. Серед них — як екзотичні, так і добре відомі рослини. Наприклад, Titan arum, відомий як «трупна квітка» через свій різкий запах, або деякі види магнолій. Також у списку опинилися рідкісні дерева, як-от Hondurodendron urceolatum, що росте лише в одному гірському регіоні Гондурасу. Окрему увагу дослідники звернули на види, які вже зникли у дикій природі. Серед них є рослини, що залишилися лише завдяки ботанічним садам або історичним культиваціям, як-от Franklinia alatamaha. Найважливіший висновок дослідження полягає в тому, що для збереження половини всієї еволюційної різноманітності квіткових рослин достатньо захистити лише близько 5,9% видів. Це робить можливим більш точне планування природоохоронних стратегій навіть за обмежених ресурсів. Дослідження опубліковане в журналі Science. На думку авторів, втрата навіть одного «глибокого» еволюційного виду може означати втрату потенційних джерел нових ліків, продуктів чи наукових відкриттів. І це вже не просто питання біорізноманіття — а питання майбутнього людства.