Стародавній Єгипет. Піраміди, фараони, загадкові ієрогліфи… і, звісно, ​​зірки. Єгиптяни були не тільки майстерними будівельниками та жерцями, а й уважними спостерігачами нічного неба. Їхня міфологія пронизана астрономічними мотивами, де боги безпосередньо пов’язані з Сонцем, Місяцем і планетами. Але що щодо нашої власної галактики, Чумацького Шляху? Довгий час вважалося, що її роль у єгипетському пантеоні туманна. Однак недавнє дослідження, проведене на стику астрофізики та єгиптології, проливає нове світло на це питання. І ключовою фігурою тут є Нут — богиня неба. Ініціатором цього захоплюючого розслідування став доктор Ор Граур, астрофізик із Портсмутського університету. Його інтерес, як це часто буває в науці, підігрівався не лише професійною цікавістю (він якраз писав книгу про міфологію Чумацького Шляху в різних культурах), а й особистою історією — дочок вченого в музеї заворожило зображення зігнутої жіночої фігури, посипаної зірками. Цією фігурою і була Нут. Богиня неба та її зірковий плащ Хто ж така Нут у єгипетській міфології? Її представляють як гігантську жінку, чиє тіло згинається дугою над землею, утворюючи небесне склепіння. Часто її зображують оголеною, покритою зірками, символізуючи нічне небо. Її брат (а за деякими міфами і чоловік) Геб, бог землі, лежить під нею. Нут виконує найважливіші функції: вона захищає світ від вод первозданного хаосу (Нуна), які перебувають поза її тіла. А ще вона відіграє центральну роль у добовому циклі: увечері ковтає сонце, щоб уранці народити його знову. Класика, правда? У багатьох зображеннях тіло Нут усипане зірками – цілком логічний атрибут для богині неба. Але чи завжди це просто розсип зірок? Доктор Граур запитав: а чи не може сама структура нашої Галактики, видима з Землі як туманна смуга світла, знайти відображення в цих стародавніх образах? Нут, богиня неба, поддерживаемая Шу, богом воздуха, а бог земли Геб развалился на спине. Загадкова лінія: Чи не просто прикраса? Вивчивши 125 зображень Нут на стародавніх саркофагах (деяким з них майже 5000 років!), Граур наткнувся на щось незвичайне. На зовнішньому саркофазі Несітауджатахет, жриці-співачки бога Амона-Ра, яка жила близько 3000 років тому, зображення Нут відрізнялося від канону. По її тілу, від ступнів до кінчиків пальців, звивалася виразна темна хвиляста лінія. Причому зірки були намальовані як над, так і під цією лінією приблизно порівну. Що то за лінія? Гіпотеза Граура смілива: це може бути ні що інше, як візуальне уявлення Чумацького Шляху! Точніше його найпомітнішої деталі — так званого Великого Розлому. Якщо ви коли-небудь бачили Чумацький Шлях далеко від міських вогнів, ви напевно помічали, що яскрава смуга, що світиться, перетнута темними ділянками. Це не порожнеча, а гігантські хмари міжзоряного пилу, що загороджують світло далеких зірок. І ця темна, звивиста структура разюче нагадує лінію на саркофазі Несітауджатахет. Більше того, схожі хвилясті лінії Граур виявив ще у чотирьох гробницях фараонів у Долині Царів, наприклад, в усипальниці Рамсеса VI. Там стеля розділена на дві частини — Книгу Дня та Книгу Ночі. Обидві містять фігури Нут, розташовані спина до спини і розділені товстими хвилястими золотистими смугами. Від текстів до зображень: Еволюція гіпотези Цікаво, що це не перша спроба доктора Граура пов’язати Нут із Чумацьким Шляхом. У попередній роботі, опублікованій роком раніше (у квітні 2024 року), він аналізував стародавні тексти — Тексти Пірамід, Тексти Саркофагів, Книгу Нут — та зіставляв їх із комп’ютерними моделями єгипетського нічного неба. Тоді він припустив, що Чумацький Шлях міг відігравати роль своєрідного «прожектора», що підкреслює положення Нут на небі: взимку наша Галактика окреслювала її розпростерті руки, а влітку вигин спини. Однак нові дані, отримані при аналізі візуальних зображень, змусили вченого скоригувати свій погляд. Ключовим моментом стала рідкість зображення хвилястої лінії, схожої на Чумацький Шлях. Виходить, картина дещо складніша і цікавіша. Нут — це не сам Чумацький Шлях. Несітауджатахет і в гробницях — це не просто декоративний елемент, а цілком конкретне, хоч і рідкісне зображення нашої Галактики як частини небесного царства Нут. Новий погляд на стародавній космос зустрічає астрономія. У чому принадність цього дослідження? Воно блискуче демонструє, як спілка, начебто, далеких дисциплін — астрофізики та єгиптології — може призвести до нових відкриттів. Точний астрономічний розрахунок та моделювання дозволяють інакше поглянути на древні артефакти, а аналіз текстів та зображень дає їжу для астрономічних інтерпретацій. Робота доктора Граура показує, що стародавні єгиптяни, можливо, мали більш тонке і символічне уявлення про Чумацький Шлях, ніж можна було припустити. Вони бачили його, помічали його структуру (Великий Розлом!) і вплітали його у свою величну космологічну картину світу, де богиня Нут розпростерла своє зоряне тіло над землею, оберігаючи та оновлюючи життя. Це дослідження є лише частиною великого проекту з вивчення міфології Чумацького Шляху в різних культурах. І воно ще раз нагадує нам: дивлячись на зірки тисячі років тому люди бачили не просто точки світла. Вони бачили історії, богів та відображення свого місця у Всесвіті. А ми сьогодні, озброєні телескопами та комп’ютерами, продовжуємо розшифровувати ці давні зіркові послання. І хто знає, які таємниці приховують зображення на старих саркофагах?