У Національному музеї історії України представили артефакт, знайдений легендарним київським археологом Вікентієм Хвойкою ще наприкінці XIX століття. Знахідка проливає світло на культуру скіфської доби та історію Подніпров’я. Давня знахідка з новим поглядом Артефакт було знайдено під час розкопок скіфського кургану біля села Оситняжка (нині Кіровоградська область) у 1900 році. Серед численних скарбів археолог виявив п’ять золотих пластин, оздоблених тонким орнаментом — стилізованими пташиними головами, квітковими розетками та пальметками. Довгий час ці пластини вважалися елементами головного убору, проте в 1990-х роках дослідниця Олена Фіалко з Інституту археології НАН України встановила інше призначення: це окуття дерев’яної посудини, ймовірно, ритуальної чаші. Символи сили й безсмертя На пластинах зображено міфічних птахів із довгими дзьобами, що утворюють кільця з квітковими розетками всередині. Такий рослинно-пташиний орнамент, за словами дослідників, символізував життєву енергію та напій безсмертя, який давав наснагу живим і мав духовне значення для загиблих воїнів. Історія артефакту Хвойка проводив активні розкопки у Київській та Полтавській губерніях у 1896–1900 роках і вважається засновником археології в Україні. Його колекції стали основою фондів Національного музею історії України. Артефакт зараз експонується в рамках проєкту «Скарбниця Національного музею історії України», де відвідувачі можуть побачити рідкісні предмети з розкопок понад столітньої давності.