У світі, який дедалі більше потерпає від пластикового сміття, науковці шукають матеріали, здатні замінити звичний пластик без шкоди для довкілля. Іноді рішення виявляються ближчими, ніж здається. Наприклад — у звичайному молоці. Дослідники з Університету Фліндерса в Південній Австралії розробили новий тип біорозкладного пластику, основою якого стали молочні білки, крохмаль і спеціальна глина на нанорівні. Отриманий матеріал виглядає як тонка плівка й може повністю розкластися в ґрунті приблизно за три місяці. Як працює «пластик із молока» Ключовим інгредієнтом став кальцієвий казеїнат — похідна від казеїну, основного білка молока. До нього додали модифікований крохмаль, який допомагає формувати структуру, та бентонітову наноглину. Остання значно підвищує міцність і захисні властивості матеріалу. Щоб плівка не була крихкою, в суміш ввели гліцерин і полівініловий спирт, які забезпечують гнучкість та еластичність. Під час випробувань з’ясувалося, що в звичайному ґрунті матеріал поступово руйнується і приблизно за 13 тижнів зникає повністю. При цьому він не створює токсичного середовища: рівень бактерій залишається в межах норми для біорозкладних матеріалів, які не мають антибактеріального ефекту. Потенціал для харчової упаковки Науковці розглядають розробку насамперед як альтернативу одноразовому пластику в харчовій промисловості. Саме упаковка продуктів є одним із найбільших джерел пластикових відходів у світі. За словами професора Юхонга Танга, який працює з наноматеріалами, подібні рішення можуть стати важливим кроком у зменшенні забруднення довкілля. Він зазначає, що хоча матеріал уже демонструє хороші показники безпеки, попереду ще додаткові дослідження — зокрема щодо антибактеріальних властивостей, які можуть бути важливими для певних типів упаковки. Чому це важливо саме зараз Сьогодні пластик містить тисячі різних хімічних сполук — від барвників до антипіренів — частина з яких є токсичними або потенційно канцерогенними. За прогнозами Організації економічного співробітництва та розвитку, якщо не вжити глобальних заходів, виробництво пластику до 2040 року може зрости ще на 70%. При цьому більшість пластикових виробів використовуються лише один раз. За оцінками науковців, переробляється всього близько 10% пластику, а решта накопичується на звалищах, у ґрунті та океанах. Міжнародна співпраця й доступні матеріали Проєкт став результатом співпраці австралійських учених із колегами з Колумбії. Дослідники підкреслюють, що навмисно використовували недорогі та поширені компоненти, щоб зробити технологію максимально доступною для промислового впровадження. За словами професорки Аліс Йовани Патаківи-Матеус, наука має відігравати ключову роль у переході до циркулярної економіки, де матеріали не стають відходами, а повертаються в природний цикл. Пластик із молока навряд чи повністю замінить традиційні полімери вже завтра. Але такі розробки показують, що альтернатива існує — і вона може бути екологічнішою, безпечнішою та значно ближчою до природи, ніж ми звикли думати.