Останнім часом препарати GLP-1, такі як Оземпік, показали вражаючі результати у зниженні ваги, але також відзначено побічні ефекти, такі як втрата кісткової та м'язової маси. Тому вчені шукають більш природні методи контролю ваги без негативних наслідків, і білок MTCH2, неофіційно відомий як 'Мітч', може стати одним із таких шляхів.

У дослідженні 2016 року вчені виявили, що при зупинці виробництва Мітча в м'язах мишей, тварини були захищені від ожиріння, а також покращили показники витривалості. Це спонукало нове дослідження, проведене командою з Інституту Вейцмана в Ізраїлі, яке ставить питання: чи можуть ті ж ефекти спостерігатися у людей?

Щоб дізнатися, вони видалили ген, що відповідає за виробництво Мітча, у людських клітинах в лабораторії. Після видалення Мітча вчені спостерігали за впливом на понад 100 речовин, що беруть участь у метаболізмі.

Вони виявили, що клітини без Мітча мали підвищену клітинну дихальність, що пояснює збільшення м'язової витривалості в попередніх експериментах з мишами. Це означає, що клітини без Мітча завжди працюють на межі, намагаючись знайти більше пального, що призводить до швидшого спалювання речовин, таких як вуглеводи та жири.

Дослідники також виявили, що клітини без Мітча зосереджуються на жирах як джерелі енергії, спалюючи жирові компоненти навколо клітинних мембран. Вони виявили, що видалення Мітча призводить до значного зниження жиру в мембранах, а також до збільшення жирних речовин, що використовуються для виробництва енергії.

Ці результати підкреслюють роль Мітча як важливого регулятора клітинного енергетичного потоку. Хоча до розробки реальних лікувальних засобів ще далеко, відкриття основної ролі Мітча в процесах спалювання жиру та накопичення жиру робить його гідним кандидатом для подальшого вивчення.