Ідея того, що еволюція може «відмотуватися назад», не зовсім нова, але спостерігати це в реальному часі — справжня рідкість. Вчені з Каліфорнійського університету в Ріверсайді (UC Riverside) та Інституту Вейцмана в Ізраїлі задокументували яскравий приклад такого явища на чорних вулканічних скелях Галапагоських островів. Тут дикі томати продемонстрували адаптацію, буквально «відкотуючи» генетичні зміни, що накопичувалися мільйонами років. 📊 Як це виявили? Дослідники проаналізували 56 зразків томатів двох видів — Solanum cheesmaniae і Solanum galapagense. Вони вивчали вироблення алкалоїдів — токсичних сполук, які захищають рослини від поїдання. Цікаво, що на східних островах алкалоїди були схожими на ті, що притаманні окультуреним томатам у світі. Натомість на заході — виявили древню форму цих сполук, аналогічну тій, яка притаманна далеким родичам томата, як баклажанам, що існували мільйони років тому. 🧬 Чому це важливо? Подальші лабораторні дослідження та моделювання показали, що за синтез алкалоїдів відповідає певний фермент. Зміна всього кількох амінокислот у його структурі може кардинально змінити хімічний результат. У цьому випадку зворотні зміни відбулися на рівні популяцій: кілька генів повернулися до «попередніх» форм. Це свідчить про сильний тиск природного добору. Особливо враховуючи, що західні частини Галапагосів — відносно молоді та бідніші на ресурси, що могло змусити рослини повернутися до старої, більш ефективної хімії захисту. 🌿 Чому це ще цікаво Подібні зворотні стрибки відомі як генетичні атавізми — коли мутації вмикають древні ознаки. Наприклад, у лабораторіях вчені змушували курей знову відрощувати «зачатки зубів», як у динозаврів. Але на Галапагосах це не поодинокий експеримент, а природний процес, що охопив цілі популяції. Це відкриття має й практичні перспективи. Краще розуміння таких механізмів може допомогти інженерам створювати нові ліки, поліпшувати стійкість рослин до шкідників або зменшувати токсичність сільськогосподарських культур. «Якщо змінити всього кілька амінокислот, можна отримати зовсім іншу молекулу. Але спершу треба зрозуміти, як це робить сама природа», — зазначає дослідник Адам Йожвяк з UC Riverside. Джерело