Нас усіх у школі вчили: зірки бувають червоними, якщо вони холодніші, оранжевими чи жовтими, а гарячіші – білі та блакитні. Здавалося б, усе просто й зрозуміло, але Всесвіт, як завжди, підкидає сюрпризи. Цього місяця, у жовтні 2026 року, вийшло дослідження, яке повністю перевертає уявлення про колірну палітру одних із найзагадковіших об’єктів космосу — білих карликів. Виявляється, вони можуть сяяти… зеленим, рожевим і навіть фіолетовим світлом! Повідомляє T4 з посиланням на cnet.com. Веде до цього відкриття Марк Холландс, астроном із групи астрономії та астрофізики Університету Ворвіка, зі своєю командою. Їхня праця, опублікована в авторитетному журналі RAS Techniques and Instruments, показує, що ці скромні, але неймовірно щільні зірки є справжніми хамелеонами космосу. “Більшість зірок, включно з більшістю білих карликів, поводяться як ‘ідеальні випромінювачі’, тому їхній колір майже повністю визначається температурою”, – пояснює Холландс. “Але ніхто по-справжньому не заглиблювався в те, що ще може бути можливим для білих карликів. Виявляється, ці неймовірно щільні зірки можуть створювати кольори, яких ніхто не очікував, і деякі з них щиро здивували навіть мене”. Чому зірки раптом “позеленіли” або порожевіли? Вчені виявили "примарно зелену" зірку: білі карлики вражають несподіваними кольорами. Фото: cnet.com Ключ до цієї кольорової метаморфози криється у двох речах: екстремальній щільності та атмосфері білих карликів. Ці зірки є одними з найщільніших об’єктів у відомому Всесвіті, і це стосується навіть їхньої атмосфери. Завдяки інтенсивній гравітації, атмосфера білого карлика, яка складається переважно з водню та гелію, може надзвичайно цікаво взаємодіяти з домішками інших елементів. Ці домішки – це, по суті, уламки зруйнованих астероїдів та комет, або навіть сліди елементів з ядра самої зірки. Коли зірка стає холоднішою, її гелієва атмосфера стає прозорішою, дозволяючи зазирнути глибше, де газ стає ще щільнішим. Саме тут і починається магія: мікроскопічні кількості металів, як-от натрій чи кальцій, або вуглець із внутрішніх шарів зірки, вступають у взаємодію з цим щільним гелієм. Вони поглинають світло у певних діапазонах довжин хвиль, змінюючи те, як ми сприймаємо кінцевий колір. Ось, наприклад, білий карлик WD J1330+6435, який дослідники назвали “примарно зеленим”. Його температура становить приблизно 4000 градусів Цельсія. Цей незвичайний зелений відтінок зумовлений наявністю в атмосфері кальцію, літію та натрію. Ці елементи активно поглинають жовте, помаранчеве та червоне світло, залишаючи вражаюче зелене світіння. А ось інший приклад – WD J1011+2845, розташований приблизно за 48 світлових років від Землі. Його назвали найчервонішою зіркою з коли-небудь зареєстрованих, адже вона має глибокий лососево-рожевий відтінок через молекули вуглецю, що буквально вивернулися на її поверхню. Загалом, вуглецево-багаті білі карлики, як правило, мають рожеві або фіолетові відтінки, тоді як ті, що містять уламки зруйнованих астероїдів та комет, схильні до жовтого кольору. Навіть блакитні відтінки можливі у холодніших білих карликів зі змішаними водневими та гелієвими атмосферами, де зіткнення молекул водню з атомами гелію у надщільних шарах створюють такий ефект. Щільність таких холодних атмосфер може досягати 1 грама на кубічний сантиметр, що можна порівняти з щільністю води, але це в мільйони разів щільніше за фотосферу нашого Сонця! Кольоровий калейдоскоп, якого ми не бачимо на власні очі Тут є нюанс: жоден людський погляд ніколи не бачив білого карлика на власні очі, адже вони занадто віддалені. Тож як же ми дізналися про їхні дивовижні кольори? Астрономи використовують спектроскопію – аналіз світла, яке випромінює зірка. Це дає змогу визначити хімічний склад та інші характеристики. Проте команда Холландса пішла далі: вони взяли дані від 151 білого карлика, що розташовані в межах 65 світлових років від Землі, і прогнали їх через спеціальну симуляцію. Ця симуляція конвертувала спектральні дані у те, як би ці зірки виглядали для людського ока. Результати були вражаючими: 146 з них мали цілком звичайний вигляд, здаючись яскраво-білими з ледь помітним блакитним відтінком (їхня середня колірна температура становить приблизно 6800 Кельвінів). Це, до речі, спростовує поширену хибну думку, що білі карлики зазвичай сині. Але решта п’ять… О, це був справжній зоряний карнавал! З цих 151 досліджених білих карликів лише п’ять показали незвичайні кольори: два жовті та три рожеві (включаючи глибокий лососево-рожевий WD J1011+2845, а також згаданий зелений WD J1330+6435). Це означає, що приблизно один з тридцяти білих карликів має справді незвичайне забарвлення. Як довго зірки залишаються “кольоровими”? На жаль, більшість цих екзотичних кольорів не є вічними. Білі карлики починають своє життя надзвичайно гарячими, з температурою близько 100 000 Кельвінів, і тоді вони мають небесно-блакитний колір. Лише коли вони охолоджуються приблизно до 5000 Кельвінів, стають можливими такі незвичайні відтінки. Але гравітація не дрімає: з часом вона неминуче втягує всі ці “кольорові” домішки в ядро зірки. Тоді білий карлик повертається до свого звичного білого або оранжевого кольору. Це може зайняти кілька мільйонів років. Однак є винятки. Наприклад, рожевий карлик WDJ0902+2010, який Холландс назвав “лососево-рожевим”, отримує свій колір від вуглецю, що надходить з його внутрішніх шарів. Оскільки цей елемент постійно виноситься назовні завдяки природній конвекції всередині зірки, цей білий карлик, ймовірно, залишатиметься рожевим протягом мільярдів років, тоді як інші повернуть свої природні кольори значно раніше. Ці відкриття не тільки змушують нас переосмислити підручники з астрономії, а й ще раз підкреслюють, наскільки різноманітним та непередбачуваним є наш космос. FAQ Чи можна побачити ці кольорові білі карлики на власні очі? Ні, ці кольори розраховуються за допомогою спектрів світла, яке зірки випромінюють, та моделей людського колірного зору. Білі карлики надто малі та віддалені, щоб їхні кольори можна було побачити безпосередньо. Чому білі карлики так сильно відрізняються кольором від інших зірок? Це пов’язано з їхньою екстремальною щільністю та складом атмосфери. Завдяки інтенсивній гравітації та щільній гелієвій атмосфері, навіть слідові кількості інших елементів (як-от кальцій, натрій чи вуглець) можуть поглинати світло в специфічних діапазонах, створюючи незвичайні кольори. Які елементи найчастіше надають білим карликам незвичайних кольорів? Натрій, кальцій, літій та вуглець є основними винуватцями. Наприклад, кальцій, літій та натрій створюють зелений колір, тоді як вуглець відповідає за рожеві та фіолетові відтінки. Всі білі карлики з часом стають кольоровими? Ні, не всі. Дослідження показало, що лише приблизно один з тридцяти білих карликів має незвичайне забарвлення. Більшість з них залишаються білими або ледь блакитними. Де знаходиться найближчий до Землі білий карлик з незвичайним кольором? Білий карлик WD J1011+2845, що має глибокий лососево-рожевий відтінок через молекули вуглецю, розташований приблизно за 48 світлових років від Землі. Відкриття Марка Холландса та його команди змушує нас по-новому подивитися на зоряну еволюцію та хімічні процеси в космосі. Це не просто гарні картинки – це вікно у складну взаємодію матерії та енергії, що формує Всесвіт. І хто знає, скільки ще несподіваних кольорів таємниць ховається серед зірок, які ми ще навіть не уявляємо?The post Вчені виявили “примарно зелену” зірку: білі карлики вражають несподіваними кольорами first appeared on T4 - сучасні технології та наука.