Близько 850 000 років тому малюка обезголовили та з’їли, про що свідчать сліди порізів на одній з кісток шиї. Кістку, що належала давньому родичу людини, було знайдено в печері Гран-Доліна на археологічній ділянці Атапуерка на півночі Іспанії. Аналіз кістки показує, що дитині на момент смерті було від 2 до 5 років. «Цей випадок особливо вражає не лише через вік дитини, але й через точність надрізів», – заявила у четвер (24 липня) Пальміра Саладіє, співкерівниця розкопок Гран-Доліна. «Це прямий доказ того, що дитину обробляли, як і будь-яку іншу здобич». Археологи зробили відкриття, яке проливає тривожне світло на спосіб життя давніх гомінідів. Під час дослідження викопної шийної кістки дитини, якій було не більше півтора року, вчені натрапили на сліди, які можуть свідчити про… канібалізм серед наших доісторичних родичів. Уламок минулого Кістка, знайдена в іспанській печері Гран-Доліна (провінція Бургос), датується приблизно 850 тисячами років. На перший погляд — ще один уламок із глибини часів. Але при мікроскопічному аналізі дослідники виявили характерні надрізи та сліди розчленування, які неможливо пояснити випадковим ушкодженням або діяльністю тварин. «Це прямі ознаки того, що шия дитини була відділена навмисно — як частина процесу обробки м’яса», — пояснює провідна авторка дослідження, антрополог Марта Наварро з Університету Комплутенсе у Мадриді. Чому це важливо? Це перший випадок, коли канібалізм зафіксовано саме щодо дитини, а не дорослого індивіда. Досі більшість подібних свідчень стосувалися лише дорослих кісток. Знахідка демонструє, що навіть малюки могли ставати жертвами поїдання, ймовірно, у критичні періоди нестачі їжі. Хоча це звучить жорстоко, для давніх гомінідів подібні дії могли бути стратегією виживання, а не відображенням жорстокості в сучасному розумінні. Хто вони були? Вік і морфологія кістки вказують, що дитина належала до Homo antecessor — можливого спільного предка як неандертальців, так і сучасних людей. Це робить відкриття ще більш значущим, адже воно стосується ранніх ланок нашої еволюційної лінії. Цей вид, імовірно, був першим, хто колонізував Європу. І тепер ми знаємо: виживання в нових умовах могло іноді набувати вкрай темних форм. А якщо це був ритуал? Вчені не виключають і ритуального пояснення: у багатьох давніх культур поїдання тіла могло вважатися способом вшанування мертвих або передачі «життєвої сили». Але підтвердити це — складно. Тож наразі канібалізм тлумачиться як утилітарна поведінка у відповідь на брак їжі. І що тепер? Це відкриття змушує нас переосмислити ранню історію людства. Наші предки були не лише майстрами знарядь, а й істотами, які виживали будь-якою ціною. Навіть такою. «Ми не можемо судити їх за сучасними моральними мірками. Але ми повинні розуміти, з чого все починалося», — каже професор Хосе Марія Бермудес де Кастро, один із провідних палеоантропологів Іспанії. Історія людства — це не лише шлях прогресу, а й боротьба за виживання, що іноді проходила над прірвою жаху.