Відмінності між камінами свідчать про розумне та цілеспрямоване використання. Незалежно від того, чи використовувався вогонь для приготування їжі, опалення, освітлення чи виготовлення знарядь праці, широко поширена думка, що він був необхідним для виживання людини під час льодовикового періоду. Однак залишається загадкою, чому так мало добре збережених свідчень існування камінів було знайдено з найхолоднішої фази тієї епохи в Європі. Команда дослідників з Університету Алгарве та Віденського університету допомогла прояснити цю загадку. Проаналізувавши три вогнища на доісторичному місці в Україні, вони виявили, що люди, які жили під час останнього льодовикового періоду, будували різні типи вогнищ і переважно використовували деревину, хоча кістки та жир також могли використовуватися як паливо. Їхні висновки були опубліковані в журналі «Геоархеологія». Археологічні дані свідчать про те, що Homo sapiens у Європі протягом верхнього палеоліту, між 45 000 і 10 000 років тому, використовував вогонь різними способами. «Вогонь був не лише для зігрівання; він також був необхідним для приготування їжі, виготовлення знарядь праці та для спілкування», — пояснює Філіп Р. Нігст, провідний автор дослідження та археолог Віденського університету. Хоча вогонь часто вважається життєво важливим для виживання мисливців-збирачів льодовикового періоду, дуже мало збережених свідчень було знайдено з найхолоднішого періоду льодовикового періоду, між 26 500 і 19 000 років тому. «Ми знаємо, що вогонь був широко поширений до і після цього періоду, але з розпалу льодовикового періоду мало доказів», — каже Вільям Мерфрі, провідний автор дослідження та геоархеолог з Університету Алгарве. Аналіз стародавніх вогнищ за допомогою сучасних інструментів Поточне дослідження є ще більш значущим, оскільки вчені виявили та проаналізували три вогнища на доісторичному місці в Україні. Це стало можливим завдяки серії інноваційних геоархеологічних методів. За допомогою мікростратиграфічного аналізу, мікроморфології та колориметричного аналізу команда визначила три прості, плоскі вогнища, що опалювалися дровами. Місце розкопок Кормань 9, розташоване на березі річки Дністер в Україні Одним цікавим відкриттям було те, що ці пожежі досягали температури понад 600°C, що доводить витончене майстерність піротехніки навіть за умови екстремальних впливів навколишнього середовища. Аналіз також показує, що люди використовували деревину як основне паливо під час піка льодовикового періоду, а аналіз деревного вугілля вказує на використання ялинової деревини. Однак, могли використовуватися й інші види палива, такі як кістки або жир. «Деякі кістки тварин, знайдені на цьому місці, згоріли у вогні з температурою понад 650 градусів Цельсія. Наразі ми з’ясовуємо, чи використовувалися вони як паливо, чи просто випадково спалилися», – пояснює Марйолайн Д. Бош, один з авторів дослідження та зооархеолог Віденського університету, Австрійської академії наук та Віденського музею природознавства. Сезонне використання вогню та моделі міграції Усі три каміни відкриті та пласкі. Однак нові результати свідчать про те, що використання вогню було складним, оскільки каміни, ймовірно, будували та використовували по-різному в різні пори року. Один із трьох камінів більший і товстіший, що свідчить про те, що тут досягалися вищі температури. «Люди чудово контролювали вогонь і знали, як використовувати його по-різному, залежно від мети вогню. Але наші результати також показують, що ці мисливці-збирачі використовували одне й те саме місце в різний час року під час своїх щорічних міграцій», – пояснює Нігст. Незважаючи на ці нові відкриття, невелика кількість камінів з Останнього льодовикового максимуму залишається загадкою. «Чи була більшість доказів знищена типовим для льодовикового періоду чергуванням замерзання та відтавання ґрунту?» — запитує Мерфрі. «Або люди не знайшли достатньо палива під час Останнього льодовикового максимуму? Чи не використовували вони вогонь, а натомість покладалися на інші технологічні рішення?» — додає Нігст. Розкриваючи далі роль вогню в еволюції людини, дослідники сподіваються пролити світло на те, що, можливо, є однією з найважливіших технологій, яка сформувала успіх нашого виду в заселенні кожного куточка цієї планети.