Нове дослідження, опубліковане у науковому журналі Nature Scientific Reports, радикально змінює уявлення про те, як насправді сформувалися перші континенти Землі. Упродовж десятиліть панувала думка, що великі масиви суходолу виникали повільно, завдяки зовнішнім процесам на кшталт тектоніки плит. Однак міжнародна група геологів представила переконливі докази того, що перші континенти могли з’явитися набагато раніше — і головну роль у цьому зіграла не зовнішня сила, а вогняна енергія з надр планети. Континенти з нутра Землі За результатами аналізу ізотопного складу стародавніх порід у регіоні Східного Кратону Південної Африки (одна з найстаріших ділянок земної кори), дослідники виявили свідчення про масивну термічну активність, що передувала формуванню континентальних мас. Йдеться про так звані мантійні плюми — гарячі потоки речовини, які піднімалися з глибин Землі, розтоплювали нижню частину літосфери й «виштовхували» континентальний матеріал на поверхню. Ці плюми діяли як «геологічні вулкани», що створювали високі температури та генерували хімічно відмінну, легшу речовину. Саме вона, за оцінками науковців, й утворила перші континентальні ядра — кратони. Пізніше вони стали базовими структурами для зростання сучасних континентів. Чому це відкриття важливе Нове розуміння формування континентів має величезне значення не тільки для геології, а й для розуміння ранньої історії Землі загалом. Якщо перші континенти з’явилися значно раніше, ніж вважалося, це може пояснити багато аспектів еволюції атмосфери, океанів і навіть життя. Континенти відіграють ключову роль у кругообігу вуглецю, регулюють температуру планети, впливають на клімат і є «будівельними майданчиками» для біологічного розмаїття. Нові дані свідчать, що процес континентоутворення був не повільним нарощуванням кори внаслідок колізій тектонічних плит, а скоріше швидким, термічно індукованим «виверженням» материкової речовини з глибин Землі. Докази в давньому гірському масиві Головним об’єктом дослідження став кратон Каапвал — одна з найстаріших частин земної кори, що має вік понад 3 мільярди років. Порівняльний аналіз ізотопів гафнію, неодиму та кисню в мінералах циркону дозволив ученим простежити геохімічну еволюцію порід і виявити сліди раннього плавлення мантії, яке не могло бути зумовлене сучасними тектонічними процесами. Що далі? Це відкриття — лише початок. Геологи планують дослідити інші стародавні кратони по всьому світу — в Австралії, Канаді, Індії — щоб перевірити, чи повторюється така ж історія. Якщо гіпотеза підтвердиться, людство отримає не просто нову версію геологічної історії — ми переосмислимо саму суть того, як Земля стала домом для життя.