Хвороба Альцгеймера тривалий час вважалася невідворотною долею для тих, хто має певні генетичні мутації. Проте нове дослідження змінює цей погляд. Науковці встановили, що правильна дієта здатна суттєво знизити ризик розвитку цього захворювання навіть у людей із високою спадковою схильністю. Особливу увагу вчені приділили харчуванню, відомому як середземноморська дієта. Вона базується на овочах, фруктах, рибі, цільнозернових продуктах, оливковій олії та горіхах. Виявилося, що такий раціон не лише підтримує здоров’я серцево-судинної системи, але й впливає на функціонування мозку. Люди з високим генетичним ризиком, які дотримувалися цього способу харчування, демонстрували значно нижчий рівень когнітивних порушень у порівнянні з тими, хто ігнорував подібний підхід. Згідно з дослідженням, проведеним вченими у США, було виявлено, що дотримання середземноморської дієти знижує ризик розвитку хвороби Альцгеймера навіть серед людей, які мають генетичну схильність до розвитку цього нейродегенеративного захворювання. Ця дієта, назва якої походить від регіону, де вона популярна, надає перевагу фруктам та овочам, а також оливковій олії, рибі, горіхам та цільнозерновим продуктам. Червоне м’ясо, оброблені продукти та солодощі зведені до мінімуму. Хоча й раніше варіації середземноморської дієти пов’язували зі зниженням ризику деменції, команда дослідників під керівництвом Гарвардської школи громадського здоров’я ім. Т. Х. Чана виявила, що вона може бути особливо захисною для людей з двома копіями варіанта гена APOE4, фактично діючи як контрзахід. Механізм дії дієти пояснюється її впливом на запальні процеси та обмін речовин у мозку. Харчові компоненти, багаті на антиоксиданти й омега-3 жирні кислоти, сприяють захисту нейронів і зменшують накопичення білкових відкладень, які вважаються ключовою ознакою розвитку Альцгеймера. Науковці наголошують, що дієта не є ліками і не може повністю усунути ризик. Однак вона створює умови, за яких навіть сильні генетичні фактори втрачають свою вирішальну силу. Це відкриття відкриває нові горизонти для профілактики деменції та підкреслює, наскільки тісно переплітаються гени та спосіб життя. Таким чином, майбутнє у боротьбі з хворобою Альцгеймера може залежати не лише від медичних препаратів чи генної терапії, а й від щоденних рішень, які людина робить за столом.