Сон робить більше, ніж просто відпочиває тіло – він перебудовує пам’ять. Видалення «поганих» чи болючих спогадів і травматичних флешбеків могло б докорінно змінити лікування широкого спектра психічних розладів. Тепер науковці виявили багатообіцяючу нову стратегію: вони можуть спонукати сплячий мозок віддавати перевагу новішому, позитивному спогаду тоді, коли він конкурує зі старішим, негативним. Дослідження зосередилося на підказках і конкуренції. Підказкою може бути слово, місце або запах. Коли одна підказка пов’язана з двома досвідами, мозок обирає, який спогад «переможе» — часто новіший або емоційніший. «Ми виявили, що ця процедура послаблює згадування неприємних спогадів і збільшує мимовільні вторгнення позитивних спогадів», — пояснили автори у своїй роботі, опублікованій у рецензованому журналі PNAS. Погані спогади і сон Команда перевірила, чи короткі нагадування, відтворені під час не-REM сну, можуть схилити відтворення до новішої позитивної асоціації без загального ослаблення пам’яті. Мета полягала в тому, щоб допомогти позитивному спогаду перемогти наступного разу, коли з’явиться підказка, а не стерти попередній досвід. Дослідники використали безглузді слова як нейтральні підказки, щоб точно відстежити, які спогади конкурують і коли вони повертаються. Як проводили дослідження Здорові молоді дорослі відвідували лабораторію протягом кількох днів. У перший основний день учасники вивчали безглузді слова, поєднані з неприємними зображеннями — негативними, але не травматичними. Кожне слово ставало підказкою до одного конкретного неприємного зображення. Потім учасники спали вдома, щоб ці нові негативні спогади стабілізувалися. Наступного вечора половину цих слів знову поєднали з позитивними зображеннями — тваринами, немовлятами та приємними сценами — створюючи конкуренцію: стару негативну й нову позитивну асоціації. Погані спогади і не-REM сон У другу ніч під час не-REM сну (контрольованого за допомогою ЕЕГ) деякі слова відтворювали тихо — на стадії, яка сприяє консолідації пам’яті. Учасники не прокидалися, але їхній мозок реєстрував звуки. Кожний звук повторно активував мережу, пов’язану з цією підказкою. Не всі слова відтворювали — деякі були контрольними. Слова поділили на два типи: ті, що мали дві асоціації (позитивну й негативну), і ті, що мали тільки негативну. Це дозволило перевірити, чи впливає підказування уві сні на негативні спогади загалом, чи лише підсилює позитивного конкурента. Наступного ранку вчені перевірили пам’ять на негативні асоціації. Здатність згадувати старе негативне зображення знизилася для слів, що мали позитивного «конкурента» і були відтворені під час сну. Для слів із лише негативною асоціацією відтворення підказок істотно не вплинуло на згадування. Тобто не відбулося загального стирання — підказки під час сну лише допомогли позитивному спогаду частіше «перемагати». Перебої пам’яті Команда також вимірювала вторгнення — моменти, коли «неправильний» спогад виникає мимовільно. Коли учасники намагалися згадати старе негативне зображення, позитивне спливало в пам’яті частіше для тих слів, що були конкурентними й відтворювалися під час сну. Тобто позитивний спогад «перебивав» негативний. Цього ефекту не було для суто негативних слів, що підтверджує головний висновок: підказування посилює конкурента, а не просто пригнічує негативні спогади. Учасники також оцінювали кожну підказку, швидко визначаючи, чи вона здається радше позитивною чи негативною. Після сну та підказування оцінки змістилися в позитивний бік для конкурентних слів, що свідчить про зміну емоційного забарвлення підказки, а не лише змісту згадки. Сигнали мозку, пов’язані з негативними спогадами ЕЕГ показали зв’язок поведінки з активністю мозку. Під час не-REM сну реакції в тета-діапазоні були пов’язані з сильнішими позитивними спогадами. Більша реакція на підказку передбачала краще подальше згадування позитивних зображень — ознака активного повторного програвання під час сну. Модель прийняття рішень Для опису процесу вибору команда використала дифузійну модель дрейфу, яка описує прийняття рішення як накопичення доказів на користь одного з варіантів («позитивний» чи «негативний»). Після підказування уві сні «дрейф» у бік позитивного рішення збільшився — мозок швидше переходив до висновку «це позитивне». Обмеження Дослідження використало штучні лабораторні спогади в контрольованих умовах. Воно не перевіряло стійкість ефекту місяцями чи вплив на реальну поведінку. Не досліджували і внесок REM-сну. Тому висновки не стосуються стирання особистих травм — вони лише демонструють можливість змістити пріоритет між конкуруючими спогадами. «Виспатись» від поганих спогадів Підхід спрямований на зміну того, який спогад з’являється першим під час згадування, а не на видалення минулого. Створивши позитивну асоціацію, що конкурує із старою негативною, і повторно активувавши підказку під час сну, позитивний спогад отримав перевагу у відтворенні, вторгненнях і миттєвих оцінках. У майбутньому це може допомогти людям із нав’язливими негативними спогадами — після клінічних тестів і з урахуванням етики та безпеки. Поки що висновок такий: сон — це можливість, коли мозок перебудовує пам’ять. За точного підказування можна спрямувати цей процес у здоровіший бік. Не «виліковування», а м’яке коригування напрямку.