Нещодавнє дослідження вчених показало тривожну тенденцію: знищення лісів у різних частинах світу стрімко збільшує ризики сильних повеней, які раніше вважалися надзвичайно рідкісними. Зменшення площі лісового покриву не просто шкодить біорізноманіттю чи погіршує якість повітря — воно може спричинити незворотні зміни в гідрологічних процесах, які регулюють баланс вологи на планеті. Як ліси стримують воду Ліси відіграють ключову роль у водному циклі. Їх коренева система допомагає поглинати надлишкову воду, зменшуючи обсяг дощових стоків, які потрапляють у річки та озера. Крони дерев сповільнюють падіння крапель дощу на землю, а листя затримує вологу, яка потім поступово випаровується в атмосферу. Цей механізм діє як природний “губчастий фільтр”, здатний зменшити навантаження на водні системи під час сильних опадів. У разі знищення лісу ця “губка” перестає працювати, що призводить до раптових і масштабних затоплень. Дані досліджень: менше лісу — більше повеней Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature Geoscience, в регіонах із високою вирубкою лісів частота великих повеней зросла на понад 120% за останні 30 років. Особливо помітний ефект спостерігається в тропічних зонах Південної Америки, Південно-Східної Азії та Центральної Африки. Наприклад, у Бразилії, де масштабна вирубка Амазонії триває десятиліттями, кількість повеней з високим рівнем руйнувань значно зросла. Подібна ситуація зафіксована в Індонезії та Демократичній Республіці Конго. Міські наслідки: чому це загрожує і мегаполісам Урбанізація, яка супроводжується вирубкою лісів навколо міст, також підвищує ризик затоплень у міських центрах. У місцях, де колись були ліси, дощова вода тепер безперешкодно стікає з твердих поверхонь — асфальту, бетону — в дренажні системи, які часто не справляються з обсягом. Це створює серйозну загрозу для інфраструктури, транспорту, водопостачання і, звісно, життя людей. Як боротися з проблемою Вчені та екологи пропонують кілька стратегій: Відновлення лісів — посадка дерев у критичних водозбірних зонах; Розумне планування міських просторів — створення “зелених зон” у містах для поглинання води; Правове регулювання — жорсткі обмеження на вирубку в чутливих екосистемах; Освітні кампанії — інформування населення про наслідки вирубки лісу. Український контекст В Україні вирубка лісів, зокрема в Карпатському регіоні, вже призводила до серйозних повеней, як-от влітку 2020 року. Знищення лісових масивів на схилах гір позбавляє річки природного регулятора, що робить стихійні лиха частішими і масштабнішими. Висновок: Ліси — це не просто джерело деревини чи кисню, а критично важлива частина екосистеми, яка захищає нас від кліматичних катастроф. Якщо людство не змінить ставлення до знищення лісів, то “рідкісні повені” незабаром стануть новою нормою.