Повідомляється, що китайські гіганти смартфонів Xiaomi та Unisoc роблять кроки до розробки власних 4-нм мобільних процесорів, потенційно зменшуючи залежність від іноземних виробників мікросхем, таких як Qualcomm і MediaTek. Ця новина з’явилася в той момент, коли Китай наполягає на більшій самодостатності в напівпровідниковій промисловості за підтримки сильної урядової підтримки. За даними Liberty Times і Commercial Times, і Xiaomi, і Unisoc успішно завершили процес «зняття стрічки» для своїх внутрішніх 4-нм чіпів. Це означає важливу віху в циклі розробки, коли дизайн завершується та відправляється на ливарний цех для виготовлення. Однак у звітах уточнюється, що ці чіпи використовують ядра іноземної інтелектуальної власності (IP) від ARM та IMG. Xiaomi стала головною силою у виробництві смартфонів, посівши третє місце у світі після Apple і Samsung у першому кварталі 2024 року. Їхні амбіції виходять за межі телефонів, і, за чутками, конкурентоспроможний 4-нм чіп, який може конкурувати з Kirin 9000s від Huawei, потенційно буде випущений пізніше цього року. Чіп Kirin заснований на 7-нм техпроцесі від SMIC, іншого великого китайського виробника мікросхем. Попередня співпраця Xiaomi з Qualcomm сприятиме довгостроковому успіху на арені розробки чіпів. З іншого боку, повідомляється, що Unisoc, шанхайський розробник безфабричних чіпів, що спеціалізується на технологіях мобільного зв’язку та підключення, також підтримує 4-нм. Кажуть, що їхній чіп уже завершив стадію виведення на плівку та досяг продуктивності, порівнянної з Qualcomm Snapdragon 888. Однак аналітики попереджають, що широке впровадження вітчизняних 4-нм SoC у китайських смартфонах може відбутися не раніше 2026 року. Наразі відомі гравці, такі як MediaTek і Qualcomm, займають домінуюче становище на китайському ринку. Цей прогрес може стати ключовим моментом для напівпровідникової промисловості Китаю. На чолі з Huawei, а тепер із Xiaomi та Unisoc також виходять на арену, вітчизняні виробники мікросхем готові потенційно кинути виклик міжнародним конкурентам. Цей зсув міг би зменшити залежність Китаю від іноземних технологій, а також сприяти інноваціям і конкуренції в усьому світі в секторі напівпровідників.