Нове дослідження комунікацій людини в глибокому космосі визначило області космосу, де сигнали від позаземного розуму найімовірніше будуть виявлені. Питання про те, чи може інопланетний розум знайти Землю, хвилює науковців десятиліттями. Якщо ми уважно стежимо за далекими зорями в пошуках ознак життя, цілком логічно уявити зворотну ситуацію: що саме могло б видати нашу присутність стороннім спостерігачам у космосі? Якби позаземна цивілізація намагалася виявити людські сигнали, де і коли вона б найімовірніше їх знайшла? Нещодавнє дослідження, проведене вченими з Університету штату Пенсильванія та Лабораторії реактивного руху NASA у Південній Каліфорнії, вивчало час і напрямки передач сигналів з глибокого космосу з Землі. Вони виявили закономірності, які можуть не лише розкрити, як сторонні можуть нас виявити, але й допомогти вдосконалити наші власні стратегії в пошуку позаземного розуму (SETI). Найпершим слідом є атмосфера. З погляду астрономів, газова оболонка планети містить безцінну інформацію про її стан і можливість життя. У випадку Землі ключову роль відіграє кисень, який у вільному стані надзвичайно нестабільний і постійно потребує відновлення. Його присутність у таких концентраціях, як на нашій планеті, однозначно вказує на біологічну активність. Інший важливий маркер — поєднання метану та кисню. Ці два гази швидко реагують між собою, тож їхнє співіснування в атмосфері означає постійне поповнення з органічних або техногенних джерел. Окрім хімічних слідів, Землю видає і світло. Вночі поверхня планети сяє штучними вогнями мегаполісів, які створюють характерні спектральні відбитки, відмінні від природних джерел світла. Для гіпотетичного спостерігача з телескопом високої чутливості це був би сигнал про техногенну активність. Є й радіовипромінювання. Від початку ХХ століття людство наповнило космос мільярдами радіохвиль — від перших трансляцій до сучасних супутникових сигналів. Хоча більшість із них розсіюється і слабшає з відстанню, сам факт постійного «радіошуму» відрізняє Землю від мертвих планет. Науковці наголошують, що для пошуку розумного життя інопланетянам не обов’язково прилітати в Сонячну систему. Достатньо спостережень із відстані в десятки чи навіть сотні світлових років, аби зафіксувати ознаки біосфери й технологічної активності. Саме тому астрономія майбутнього дедалі більше орієнтується на вивчення «біосигнатур» і «техносигнатур» на екзопланетах. Таким чином, Земля сама по собі є маяком у темряві космосу. Атмосфера, світлові плями міст і радіовипромінювання свідчать про те, що тут існує цивілізація, здатна змінювати планету. Для інопланетних спостерігачів саме ці сигнали стали б нашим небажаним, але неминучим представленням у Всесвіті.