Після понад століття досліджень науковці нарешті змогли максимально точно описати, як людина сприймає кольори з точки зору математики. Команда з Los Alamos National Laboratory представила модель, яке опубліковане в журналі Color Graphics Forum пояснює, як ми відчуваємо відтінок, яскравість і насиченість — і робить це точніше, ніж будь-які попередні теорії. Основою відкриття стало розуміння того, що сприйняття кольору закладене в самій фізіології людини, а не формується лише під впливом культури чи досвіду. Наші очі мають три типи рецепторів, чутливих до червоного, зеленого та синього світла, і саме їхня взаємодія створює тривимірний «простір кольорів», у якому ми орієнтуємося. Попередні теорії, зокрема модель Erwin Schrödinger, заклали важливу основу для розуміння кольору, але мали обмеження. Вони не могли пояснити деякі ефекти — наприклад, чому зміна яскравості впливає на відтінок або чому великі різниці між кольорами іноді сприймаються слабше, ніж сума дрібних відмінностей. Нове дослідження усунуло ці прогалини, застосувавши складніші математичні підходи та геометричні моделі. Вчені змогли точніше описати «відстань» між кольорами — тобто те, наскільки різними вони здаються нашому зору. Це дозволило створити більш повну й узгоджену модель кольорового сприйняття. Фактично йдеться про прорив, який об’єднав ідеї, що розвивалися ще з часів Isaac Newton, і довів їх до практично завершеної математичної форми. Така модель може знайти застосування в різних сферах — від цифрової графіки й дисплеїв до медицини та досліджень людського зору. У підсумку вчені зробили важливий крок до розуміння того, як саме наш мозок і очі перетворюють світло на кольорову картину світу — і вперше змогли описати цей процес мовою точної математики.