Дослідники з Токійського університету поєднали ДНК водоростей із хромосомами клітин хом’яка. Гібридні клітини зберігали генетичний матеріал водоростей понад 150 поколінь клітин.
Команда біолога Сахіхіро Мацунґи назвала створені клітини «планімалами» — від англійських слів «рослина» й «тварина». Так називають штучні тваринні клітини, поєднані з водоростями, щоб надати їм рослинних властивостей, зокрема здатності до фотосинтезу. Результати дослідження опублікували в журналі Nature Communications.
Науковці хотіли з’ясувати, чи можуть цілі хромосоми подолати еволюційну відстань між водоростями й тваринами та чи здатні тваринні клітини стабільно передавати чужорідний генетичний матеріал дочірнім клітинам. Для цього вони використали клітини хом’яка й червоної водорості.
Спершу дослідники спробували фагоцитоз — природний процес, під час якого клітина поглинає іншу. Вони помістили клітини хом’яка й водоростей в одну посудину, але метод дав дуже мало результатів: утворилося лише 3,7 колонії на 12 мільйонів клітин.
Ефективнішим виявився інший підхід. Клітини обробили поліетиленгліколем, який змінив їхні мембрани й допоміг клітинам різних видів злитися. Вихід клітин за допомогою цього методу був приблизно у 800 разів більшим, ніж під час фагоцитозу.
Дослідники підтвердили, що генетичний матеріал водоростей зберігався під час поділу клітин. Гібридні клітини передавали його наступним поколінням, а загалом він залишався в них понад 150 поколінь поділу.
Однак до повноцінного фотосинтезу цим клітинам ще далеко. Більшість генів водоростей, що кодують білки, залишалася неактивною: помітні транскрипти утворювали лише близько 4 відсотків генів.
Мацунґа сподівається, що в майбутньому вдасться активувати ці біологічні процеси. Теоретично такі клітини могли б використовувати сонячне світло, виробляти кисень і створювати органічні сполуки з вуглекислого газу. Наступне завдання — з’ясувати, як змусити клітини тварин використовувати гени водоростей.
Цікавий факт
У природі теж є організм, який поєднує властивості тваринної клітини й водорості. Одноклітинну істоту Hatena arenicola знайшли на піщаному пляжі Ісонура в Японії: частину життя вона існує завдяки симбіозу з фотосинтезувальною водорістю Nephroselmis.