Галапагоські острови зазвичай асоціюються з Дарвіном, унікальною природою та дикими тваринами. Але під час Другої світової війни цей віддалений архіпелаг мав зовсім іншу роль — стратегічну військову. На острові Бальтра США побудували велику авіаційно-морську базу, про яку з часом майже забули. Тепер же науковці буквально «повернули» її з небуття — у цифровому вигляді. Сьогодні на місці тієї бази збереглося менш ніж 3% первинних споруд. Із понад 660 будівель, які колись були нанесені на карти, нині можна розпізнати лише 18 дахів. Решта зникла під впливом часу, клімату та подальшої забудови. Частину території нині займає цивільний аеропорт Сеймур, а частину — база ВПС Еквадору, обидва об’єкти є спадщиною американської присутності. Після нападу на Перл-Гарбор у 1941 році уряд Еквадору дозволив США створити військову базу на Галапагосах для захисту Панамського каналу. Острів Бальтра обрали через зручний рельєф і центральне розташування в архіпелазі. Американські військові розгорнули там масштабну інфраструктуру: дві злітно-посадкові смуги, понад 200 будівель, ангари, казарми, офіси, театр і навіть пивний сад. На піку активності на базі перебували понад 3 тисячі військових. Втім, це різко змінило місцеве середовище. Будівництво й експлуатація бази вплинули на екосистему острова та витіснили місцеву фауну, зокрема жовтих сухопутних ігуан. Уже через п’ять років після завершення війни, у 1946-му, база була повернута Еквадору. Частину споруд розібрали, частину перевезли на інші острови, а значну кількість американського обладнання просто скинули в океан. Щоб відновити цю майже втрачений розділ історії, міжнародна команда дослідників застосувала сучасні геотехнології. У науковій роботі, опублікованій у журналі Міжнародного товариства фотограмметрії та дистанційного зондування, вони описали створення повноцінної 3D-реконструкції бази часів Другої світової. Для цього вчені оцифрували та геоприв’язали архівні аерофотознімки й карти, проаналізували історичні документи та обробили дані дистанційного зондування. Фотограмметрія дозволила «зберегти» об’єкт у цифровому просторі, а такі методи, як LiDAR, мультиспектральний аналіз і радар із синтетичною апертурою, допомогли відновити рельєф, знайти приховані структури й оцінити, як змінювався ландшафт. Результат вражає: цифрова модель показує, що військова база займала приблизно чверть квадратної милі — величезну площу для такого невеликого острова. Дослідники зазначають, що це унікальна можливість «подорожі в часі», яка дозволяє побачити, як виглядала мілітаризована Бальтра понад 80 років тому. Водночас дослідження дає і позитивний сигнал. За даними науковців, екосистема острова значною мірою відновилася: жовті ігуани повернулися, а місцева флора знову активно розвивається. Сьогодні Бальтра — це простір, де співіснують шари людської історії та оновлена природа. Цифрова реконструкція забутої бази — не просто технічне досягнення. Вона допомагає краще зрозуміти, як війна змінювала навіть найвіддаленіші куточки планети, і водночас показує, що природа здатна відновлюватися, якщо їй дати шанс.