Ліпід, що підтримує розумову ясність Нові дослідження показують, що речовина під назвою плазмалоген може уповільнювати старіння мозку. У лабораторних експериментах цей ліпід стимулював ріст нейронів, зменшував запалення та покращував пам’ять.Перші випробування за участю людей виявили схожі результати у жінок до 77 років із легкими когнітивними порушеннями. Вчені припускають, що плазмалогени можуть стати потужними геропротекторами — сполуками, які сповільнюють клітинне старіння. Проте довести їхню ефективність у людей поки непросто. Морські асцидії — нове джерело омолодження Цікаво, що плазмалогени були виявлені у морській тварині під назвою асцидія (англ. sea squirt). Дослідники з Китаю виявили, що миші, яким давали екстракти з цих тварин, продемонстрували зворот вікових змін. Активні речовини з асцидій — це плазмалогени, тип жиру, який міститься у мембранах клітин мозку, нирок, м’язів і легень. Вони допомагають клітинам обмінюватися сигналами, захищають ДНК від пошкоджень і зменшують запальні процеси. Рівень плазмалогенів з віком природно знижується, і особливо низьким він є у людей із хворобою Альцгеймера. Ці ліпіди містяться у звичних продуктах — курятині, свинині, яловичині, морських гребінцях, мідіях та асцидіях, які є популярною стравою в Кореї та Японії. Високі дози плазмалогенів у мишей: експериментальні результати У новому експерименті мишам середнього віку (самкам) давали висококонцентровані дози плазмалогенів — у 300–500 разів більші, ніж містяться у звичайній порції м’яса чи морепродуктів. Через два місяці дослідники виявили, що в мозку тварин збільшилася кількість нейральних стовбурових клітин і синаптичних зв’язків між нейронами — ключових показників для навчання, мислення та пам’яті.Також спостерігалося значне зменшення запалення, яке зазвичай посилюється з віком і є важливим фактором розвитку деменції. Краще навчання і пам’ять Покращення когнітивних функцій підтвердила й класична перевірка — лабіринт Морріса, де миші мають знайти приховану платформу у воді. Тварини, які отримували плазмалогени, орієнтувалися значно швидше, що свідчить про покращення пам’яті та сприйняття. Однак науковці зауважують: можливо, частина цього ефекту пов’язана не лише з пам’яттю, а й із відновленням сенсорних здібностей (зору чи слуху), які часто погіршуються у старших тварин. Людські випробування: перші обнадійливі сигнали Попередні дослідження на людях частково підтвердили ці результати.У клінічному випробуванні люди з легкими когнітивними порушеннями приймали плазмалогени, отримані з морських гребінців, двічі на день протягом 24 тижнів.Покращення пам’яті спостерігалося лише у жінок молодших за 77 років. Причини такого обмеженого ефекту поки не з’ясовані — потрібні масштабніші дослідження. Геропротектори: ліки від старіння? Сьогодні плазмалогени вивчають як потенційних геропротекторів — речовин, що можуть сповільнити старіння клітин і зменшити ризик вікових хвороб.Вчені прагнуть з’ясувати, чи можуть їхні переваги поширюватися на інші органи — серце, м’язи, імунну систему. Більше ніж 200 потенційних геропротекторів уже протестовано на тваринах. Деякі з них покращували функції органів і знижували прояви таких захворювань, як остеоартрит, серцева недостатність, остеопороз і хвороба Альцгеймера. Виклики і майбутнє геропротекції Проблема у тому, що випробовувати такі засоби на людях складно: клінічні дослідження зазвичай проводяться на хворих, тоді як геропротектори діють найкраще до появи симптомів. Це вимагає тривалих і дорогих спостережень за здоровими людьми, які лише мають ризик розвитку вікових недуг. Сучасні наукові команди працюють над створенням біомаркерів ризику старіння, які допоможуть скоротити тривалість і вартість таких випробувань. Водночас експерти наголошують: навіть якщо геропротектори справді діятимуть, здоровий спосіб життя — правильне харчування, рухова активність, достатній сон і відмова від шкідливих звичок — залишаються найнадійнішими «природними ліками» від старіння. Висновок: Плазмалогени — перспективний напрям у дослідженні механізмів старіння мозку. Вони демонструють потенціал у покращенні пам’яті, зменшенні запалення та стимулюванні нейрогенезу. Проте шлях до створення безпечних і ефективних препаратів для людей ще довгий.