Уявіть: ви йдете лісом, дивитеся під ноги – а звідти на вас дивиться щось чорне, з трьома рогами й червонуватими плямами, схожими на очі, що світяться. Саме так виглядає рослина, яку науковці нещодавно описали в Таїланді. Вона не тягнеться до сонця. Вона взагалі не використовує сонячне світло як джерело енергії. І це, мабуть, найдивніше в ній – бо всі звикли, що рослина без світла просто гине. Повідомляє T4 з посиланням на sciencealert.com. Чому рослина без хлорофілу не залишається голодною Фото: sciencealert.com Звична логіка така: зелене листя ловить сонячне світло, хлорофіл перетворює його на енергію, рослина росте. У Thismia daemona – а саме таку назву отримав новий вид – хлорофілу немає взагалі. Фотосинтезу немає. Листя, яке могло б ловити світло, теж немає в звичному розумінні. Тож звідки береться їжа? Відповідь ховається під землею. Рослина отримує вуглець і поживні речовини через гриби, що живуть у ґрунті. Це явище називають мікогетеротрофією – від грецького “мікос” (гриб) і “гетеротроф” (той, хто харчується за рахунок іншого). Простими словами, квітка не тягнеться до сонця – вона “підключається” до підземної грибної мережі й живе за її рахунок. Гриби, своєю чергою, отримують речовини від дерев поряд, тож формально рослина харчується енергією лісу, а не неба. Такий спосіб життя означає, що більшу частину часу T. daemona взагалі не видно. Вона сидить собі під опалим листям, поки не настане момент цвітіння – і тоді на кілька днів виринає на поверхню, щоб утворити квітку й плід. Ви помітите її хіба що випадково, коли дивитеся прямо собі під ноги. Як виглядає “квітка диявола” і чому вона отримала таку назву Вигляд у неї справді кінематографічний. Майже чорна квітка, м’ясисті червонувато-оранжеві ділянки, напівпрозорі сині тичинки й три тонкі “роги”, що піднімаються над куполоподібною структурою. Разом із квіткою рослина сягає приблизно 12,5 сантиметра заввишки. Її волохате блідо-коричневе коріння більше схоже на шматочки корала, ніж на те, що ми звикли називати корінням. Назву daemona – від латинського “демон” – ботанік Сахут Чантанаоррапін із Університету принца Сонгкхли пояснює просто: вона відображає і “прихований, підземний, загадковий спосіб життя” рослини, і її “диявольську сутність”. Важко сперечатися. Цей вид належить до роду Thismia – групи незвичайних рослин, які іноді називають “феєрними ліхтариками”. Науці зараз відомо близько 120 видів цього роду, і всі вони так чи інакше паразитують на грибах. Знайшли там, де не очікували: що це змінює для науки Новий вид виявили у травні 2025 року в національному парку Тонг Пха Пхум на заході Таїланду. Рослини росли серед опалого листя й дрібного бамбука на висоті приблизно 930-970 метрів над рівнем моря. І саме це місце здивувало дослідників найбільше. Річ у тім, що види Thismia зазвичай асоціюють із постійно вологими тропічними лісами на низьких висотах. А тут – сезонний гірський ліс, майже кілометр над рівнем моря. “Знайти Thismia daemona було справді великою несподіванкою”, – каже Чантанаоррапін. Це означає, що такі рослини можуть витримувати значно ширший спектр середовищ, ніж вважалося досі. Щоб підтвердити, що йдеться саме про новий вид, дослідники з Університету Чулалонгкорна й Університету принца Сонгкхли вивчили будову рослини під мікроскопом, зробили знімки у високій роздільній здатності та проаналізували п’ять ділянок ядерної й мітохондріальної ДНК – і порівняли результати з іншими видами Thismia. Найближчим відомим родичем виявилася Thismia betung-kerihunensis з Борнео. Але справа не лише в ще одному екзотичному імені в списку. T. daemona належить до меншої групи Geomitra, представників якої раніше фіксували тільки на Малайському півострові, Борнео й Суматрі. Знаходження на заході Таїланду відсуває відомий ареал групи далі на північ. Заодно кількість відомих видів Thismia в Таїланді зросла з 15 до 16. Менш ніж 50 рослин: чому “квітка диявола” вже під загрозою Ось тут є нюанс, який рідко потрапляє в захоплені новини про нові види. Тріумфальне відкриття майже одразу перетворилося на тривогу для охоронців природи. Відома лише одна популяція – менш ніж 50 рослин. Вони займають площу менш ніж 0,05 квадратного кілометра. Це менше за футбольне поле, розтягнуте на схилі. Формально територія – в межах національного парку, тобто під охороною. Але туристи ходять туди регулярно. І це створює цілком реальну загрозу: людина може випадково наступити на рослину або порушити той самий тендітний шар лісової підстилки, від якого залежать і квітка, і її грибні партнери. Якщо чесно, тут криється неочевидна річ: витоптати можна не саму рослину, а грибницю – і тоді квітка загине, навіть якщо її ніхто не зачепив. Через це дослідники попередньо оцінили вид як такий, що перебуває на межі зникнення, за критеріями Міжнародного союзу охорони природи (IUCN). Важливе застереження: це поки що попередня оцінка в науковій статті, а не офіційне внесення до Червоного списку IUCN. І ось що цікаво: Чантанаоррапін бачить вихід не лише в заборонах. На його думку, варто заохочувати місцевих жителів пишатися своєю природною спадщиною – це і захищає мікроосередок, і підтримує сталий екотуризм, який веде сама громада. Тобто рідкісна квітка може стати не тягарем, а місцевим скарбом. Головний урок цієї історії – не про Таїланд. Він про те, що новий вид не обов’язково чекає десь у недосяжній глушині. Іноді він ховається просто під листям, за кілька метрів від стежки, якою щодня ходять туристи. Питання лише в тому, чи хтось зупиниться і подивиться під ноги. Часті питання Чи справді квітка диявола не потребує сонячного світла? Так, фотосинтез їй не потрібен – у рослини немає хлорофілу. Енергію й поживні речовини вона отримує через гриби в ґрунті. Це не означає, що їй байдуже до світла взагалі: вона росте в затінку під лісовою підстилкою, але їжу добуває не з нього. Чи небезпечна Thismia daemona для людей? Ні. Попри моторошну назву й вигляд, це крихітна рослина заввишки близько 12,5 сантиметра. Загроза тут одностороння – радше люди небезпечні для неї, ніж навпаки. Скільки таких рослин відомо? Наразі відома лише одна популяція – менш ніж 50 рослин на площі менш ніж 0,05 квадратного кілометра в національному парку Тонг Пха Пхум на заході Таїланду. Чому її одразу вважають на межі зникнення? Через крихітну популяцію й популярність місця серед туристів. Дослідники дали попередню оцінку за критеріями IUCN, але офіційно до Червоного списку вид ще не внесли. Якщо наступного разу будете в лісі чи парку – придивіться до землі під листям. Можливо, саме там ховається щось, чого наука ще не бачила. А може, воно просто чекає, поки хтось пройде повз і не наступить.The post У Таїланді знайшли “квітку диявола”, якій не потрібне сонце first appeared on T4 - сучасні технології та наука.