Після запуску космічного телескопа Джеймса Вебба астрономи почали знаходити у ранньому Всесвіті загадкові «маленькі червоні точки» — об’єкти, які не схожі ні на звичайні галактики, ні на відомі квазари. Тепер міжнародна команда дослідників вважає, що наблизилася до розгадки. У журналі Nature опубліковано дослідження, у якому описано новий тип космічного об’єкта — «чорнодіркову зорю». Це молода чорна діра, що дуже швидко росте й водночас оточена надзвичайно щільною оболонкою гарячого газу. Світло від знайденого об’єкта подорожувало до Землі близько 13 мільярдів років. Ми бачимо його таким, яким він був лише через 660 мільйонів років після Великого вибуху, тобто майже на світанку Всесвіту. Дослідники дали йому назву MoM-BH*-1. У його спектрі виявили ознаки активної чорної діри, але також риси, які зазвичай характерні для зір. Саме ця дивна комбінація й підказала, що перед ними може бути зовсім новий клас об’єктів. На думку вчених, такі «чорнодіркові зорі» могли стати центральними двигунами тих самих маленьких червоних точок, яких у даних телескопа Вебба вже знайдено сотні. Головне значення відкриття полягає в тому, що воно може допомогти розв’язати одну з найбільших загадок сучасної астрофізики: як надмасивні чорні діри масою в мільярди Сонць змогли сформуватися так рано після Великого вибуху. Якщо гіпотеза підтвердиться, астрономам доведеться переглянути моделі еволюції раннього Всесвіту. Виходить, що деякі чорні діри могли рости набагато швидше, ніж вважалося раніше, буквально ховаючись усередині щільних газових «коконів». Вчені вже використовують спектр MoM-BH*-1 як шаблон для пошуку нових подібних об’єктів. І це означає, що загадкові маленькі червоні точки можуть виявитися не астрономічною дивиною, а ключем до розуміння того, як народилися найбільші чорні діри у Всесвіті.