Нещодавно описана хижа рептилія з південної Бразилії — саме той вид тварин, який більшість людей мимоволі назвала б динозавром. Але це не так. Tainrakuasuchus bellator належить до Pseudosuchia — давньої гілки архозаврів, що згодом дала початок сучасним крокодилам та алігаторам. Цей хижак жив у тріасовому періоді близько 240 мільйонів років тому, незадовго до того, як динозаври стали домінувати на Землі. Покритий броньованими пластинами й створений для швидких атак, він доповнює галерею ранніх архозаврових хижаків новим, грізним персонажем. Тіло, створене для полювання Завдовжки приблизно 2,4 метра і масою близько 60 кілограмів, Tainrakuasuchus bellator мав довгу, гнучку шию та вузьку морду, заповнену гострими зубами. Така будова свідчить про мисливця, який робив точні ривки, швидко втягував голову та міцно хапав здобич, не дозволяючи їй утекти. Броньовані шкірні пластини — остеодерми — захищали спину, нагадуючи будову сучасних крокодилів. Попри схожість на динозавра, будова тазу і стегна чітко вказує: це псевдосухій, а не динозавр. «Це був активний хижак, але, попри його значний розмір, він був далеко не найбільшим мисливцем свого часу», — каже провідний автор Родріго Темп Мюллер з Федерального університету Санта-Марії. «Хоча зовні він нагадує динозавра, Tainrakuasuchus bellator до цієї групи не належить». Однією з найчіткіших відмінностей є будова таза — суглоби стегон і стегнової кістки суттєво відрізняються від динозаврових. Tainrakuasuchus був створений для швидкості Його анатомія вказує на хижака, який полював не силою, а швидкістю й точністю. Довга шия, легка щелепа та загнуті зуби — класичні інструменти для захоплення рухливої здобичі. Хоч кінцівки не збереглися, команда припускає, що він пересувався на чотирьох ногах, що забезпечувало стабільність і маневреність під час засідок та різких поворотів. У тріасовій екосистемі він співіснував з набагато більшими псевдосухіями, займаючи свою нішу серед хижаків різних розмірів та стилів полювання. За словами Мюллера, відкриття Tainrakuasuchus bellator показує складність екосистеми того часу: різні види псевдосухій займали свої екологічні ніші, відрізняючись розмірами та стратегіями полювання. «Це відкриття проливає світло на ключовий момент в історії життя — період, що передував появі динозаврів». Раніше невідомий вид Частковий скелет — фрагменти нижньої щелепи, частини хребта й елементи тазового пояса — знайшли у травні 2025 року неподалік Дони Франсіски в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул. У лабораторії кістки обережно звільнили від породи, що дозволило виявити унікальні риси, які не відповідали жодному відомому виду. «Попри різноманіття псевдосухій, ми знаємо про них небагато, бо їхні скам’янілості трапляються надзвичайно рідко», — каже Мюллер. «Коли анатомічні деталі стали видимими, ми були вражені та схвильовані — стало зрозуміло, що це раніше невідомий науці вид». Зв’язок між Південною Америкою та Африкою Назва роду поєднує гуарані та грецьку мови: Tainrakuasuchus — це tain («зуб») і rakua («загострений»), разом із suchus («крокодил»). Видова назва bellator — латинське «воїн» — присвячена жителям Ріу-Гранді-ду-Сул, які виявили силу й стійкість під час недавніх руйнівних повеней. Порівняння пов’язують Tainrakuasuchus із Mandasuchus tanyauchen з Танзанії. Це логічно: під час тріасу Південна Америка і Африка були частинами суперконтиненту Пангея, і тварини могли вільно мігрувати сушею, яка сьогодні розділена океанами. «Тоді континенти були об’єднані, що дозволяло організмам вільно поширюватися регіонами, які нині розділені морями», — пояснює Мюллер. Уроки від Tainrakuasuchus bellator Вид жив на межі величезної посушливої пустелі — у тих же умовах, де згодом з’явилися перші динозаври. На території сучасної південної Бразилії рептилії вже зайняли різноманітні екологічні ніші: від гігантських верхівкових хижаків до спритних середніх мисливців. «У той час у цьому регіоні вже існували різноманітні спільноти рептилій, пристосованих до різних стратегій виживання», — каже Мюллер. Кожна нова знахідка псевдосухій заповнює прогалини у бідному літописі скам’янілостей і допомагає зрозуміти, хто насправді домінував у харчових ланцюгах перед епохою динозаврів. Tainrakuasuchus bellator показує, наскільки складними вже були тріасові екосистеми — і наскільки легко ми можемо сплутати їхніх акторів із динозаврами. Тут «воїн» виявився родичем крокодилів: струнким, броньованим і створеним для точних, блискавичних атак у суворому ландшафті. Дослідження опубліковане в журналі Journal of Systematic Paleontology.