Планета, схожа на Землю, із густими хмарами може зовсім не приховувати життя. Навпаки, вона може допомогти його помітити — якщо ці хмари містять кольорові мікроорганізми, що населяють атмосферу. Науковці з Корнельського університету повідомили про перші спектри відбиття — точні кольорові шаблони у відбитому світлі — для аеробних мікробів, які здатні виживати високо над Землею. Нова «кольорова карта» команди охоплює сім штамів мікроорганізмів і робить хмарні екзопланети перспективними цілями для пошуку життя. Хмари як сигнал позаземного життя Дослідження очолила Лігія Коелью з Інституту Карла Сагана (Carl Sagan Institute, CSI) при Корнельському університеті. Її робота зосереджена на біопігментах і тому, як вони залишають помітні сліди на планетах. «В атмосфері Землі існує яскрава спільнота мікроорганізмів, що виробляють кольорові біопігменти — вони вже багато років привертають увагу біологів», — зазначає Коелью. «Виявлення кольорових форм життя в атмосфері Землі відкрило абсолютно нову можливість — знайти життя на інших планетах», — додає професорка астрономії Ліза Кальтенеггер, директорка Інституту Карла Сагана. Це відкриття кидає виклик давньому припущенню спільноти дослідників екзопланет: густі хмари не лише послаблюють сигнали з поверхні, а й можуть нести власну біологічну «підпис». Як працює «кольорова карта» Команда виміряла, як ці мікроби відбивають і поглинають світло у видимому та інфрачервоному діапазонах. Отримані спектри діють як своєрідні «відбитки пальців», за якими телескопи можуть розпізнавати життя у відбитому світлі планет. Ключове поняття тут — біосигнатура, тобто вимірюваний слід життя, який не може бути пояснений неживими процесами. Якщо мікроорганізми забарвлюють значну частину хмарного шару, їхній колективний сигнал може змінити спектр планети в цілому. Як збирали зразки Мікроби для цього каталогу походять із нижньої стратосфери — сухого, холодного шару атмосфери, розташованого над тропосферою. Попри суворі умови, деякі бактерії здатні там виживати та зберігати своє забарвлення. Під час експедицій на аеростатах було зібрано життєздатні клітини на висоті до 38 км над рівнем моря. Команда Корнельського університету проаналізувала сім штамів, відібраних на висоті близько 20–30 км, виростила їх і записала спектри у вологих і сухих умовах. Сухі зразки відбивали світло сильніше, підсилюючи видимість жовтих і помаранчевих пігментів. Вологі — показали виразніші ознаки у діапазоні 400–600 нанометрів, де поглинають багато ключових пігментів. Ознаки інопланетного життя в хмарах Астрономи моделювали, як виглядатимуть планети з хмарами, що містять пігментовані мікроби, і без них. Спектри показали помітні зміни поблизу 500 нанометрів, коли у хмарах присутні мікроби. Майбутня місія NASA Habitable Worlds Observatory призначена для пошуку життя на кам’янистих планетах поблизу Сонця. Нова бібліотека кольорів допоможе визначити параметри інструментів і плани спостережень для цієї місії. На Землі надзвичайно великий телескоп ESO Extremely Large Telescope (діаметр дзеркала — 39 метрів) розширить можливості спектроскопії екзопланет. «Перше світло» заплановане на 2029 рік. Хмари зазвичай підвищують яскравість планети порівняно з океанами, що полегшує спостереження. Якщо мікроби надають хмарам відтінку, вони можуть залишити у спектрі виразний «поворот», який вирізнятиметься серед неживих атмосфер. Чому пігменти важливі для виживання Мікроорганізми виробляють біопігменти — захисні молекули, що надають клітинам колір і допомагають їм витримувати сонячне випромінювання або посуху. До них належать каротиноїди та інші сполуки, які або екранують енергію, або безпечно її розсіюють. Каротиноїди, що поглинають світло у діапазоні 400–600 нанометрів, захищають клітини від окисного стресу, а в деяких бактерій — допомагають збирати світло для метаболізму. Інше ключове поняття — альбедо, тобто частка світла, яку відбиває поверхня або хмара. Додавання пігментів у краплі хмар може змінювати цю відбивну здатність і форму спектру. Обмеження дослідження Мікроби в атмосфері Землі поширені дуже розріджено, тому їхній сумарний сигнал важко помітити на великих відстанях. На інших планетах із густішою атмосферою або сильнішою вертикальною циркуляцією концентрації можуть бути значно вищими. Телескопи все ще обмежені чутливістю до слабких сигналів, тому необхідні високоточні прилади, ефективне блокування світла зірки та тривалі спостереження найкращих кандидатів. Не кожен кольоровий «сплеск» у спектрі є біологічним: пил, фотохімічні серпанки чи похибки інструментів можуть створювати подібні ефекти. Для підтвердження потрібні кілька незалежних свідчень. Щоб сигнал вважався переконливою біосигнатурою, він має відповідати реалістичному атмосферному контексту — наявності води, узгодженій хімії та повторюваним спектральним ознакам. Пошук життя триває Традиційно стратегії пошуку життя ґрунтуються на виявленні газів, як-от кисень у поєднанні з метаном. Метод «пігментованих хмар» додає третій підхід — аналіз світла, відбитого живими спільнотами в атмосфері. Цей підхід відкриває шлях до дослідження планет, поверхня яких прихована суцільним шаром хмар. Тепер менше світів виключатимуть із пошуків, і більше — розглядатимуть як потенційно придатні для життя. Нові спектри дають спостерігачам шаблон для планування часу на майбутніх телескопах і допомагають моделювати алгоритми виявлення ще до отримання перших даних. Це не гарантує швидкого відкриття життя, але додає ще одне місце для пошуку — верхівки хмар, де життя може виказати себе в кольорі. Дослідження опубліковане в журналі The Astrophysical Journal Letters.