Уяви собі картину: ніч, десь над українськими степами, де дрони-перехоплювачі відстежують підступні “Шахеди”. Раптом, без жодного попередження, їхні “очі” – зв’язок із супутниками – починають блимати, а швидкість падати. Це не сценарій з голлівудського блокбастера, а реальність, яка спіткала українських військових у ніч з 13 на 14 жовтня 2026 року. Саме тоді, коли дрони летіли на швидкості понад 160 кілометрів на годину, зв’язок із мережею Starshield почав обриватися. Цей неочікуваний крок, за словами українських чиновників, буквально знерухомив частину критично важливих операцій. Повідомляє T4 з посиланням на arstechnica.com. Коли швидкість стає зброєю: що сталося з Starshield? Обмеження, про які йдеться, були запроваджені на терміналах Starshield – військовій версії супутникового інтернет-сервісу Starlink від SpaceX. Якщо комерційні термінали Starlink для рухомих об’єктів мають обмеження швидкості 70 км/год, то Starshield, розроблений для військових потреб, зазвичай не мав штучних лімітів і працював на швидкостях щонайменше 160 км/год. Українські військові використовували Starshield для керування дронами, включно з тими, що перехоплюють ворожі “Шахеди”. І ось тут криється головна проблема: російські дрони-камікадзе Shahed літають зі швидкістю близько 320 кілометрів на годину. Коли український дрон-перехоплювач, обладнаний Starshield, перевищує 160 км/год, зв’язок обривається. Це робить його практично сліпим і беззахисним. Фактично, здатність ефективно збивати швидкісні цілі виявилася під серйозною загрозою. Сергій Бескрестнов, радник Президента України з військових технологій, публічно підтвердив запровадження цих обмежень, що, як можна уявити, спричинило неабияку тривогу у Києві. Маск vs. Трамп: хто наклав обмеження швидкості на Starshield і знерухомив українські дрони. Фото: arstechnica.com Хто натиснув на гальма? Заплутана гра з високими ставками Відразу постало питання: хто ж стоїть за цим рішенням? Ілон Маск, засновник SpaceX, виступив із заявою, що системи Starshield “належать та контролюються урядом США”. За його словами, будь-які обмеження швидкості чи використання “визначаються американськими військовими і, зрештою, Президентом США”. Президент Дональд Трамп, якого напряму запитували про це, категорично заперечив свою причетність, стверджуючи, що дізнався про обмеження з новин і сам хотів би знати, хто це зробив. Ситуація стає ще заплутанішою. Видання The Wall Street Journal, посилаючись на неназваних чиновників США та людей, обізнаних із ситуацією, повідомило, що саме Ілон Маск зробив остаточне рішення про уповільнення. Цікаво, що це відбулося після того, як і Маск, і Трамп раніше критикували Україну за атаки на російські нафтопереробні заводи. Деякі джерела навіть стверджують, що вказівка про запровадження обмежень надійшла з Білого дому, а не була одностороннім рішенням SpaceX. Це схоже на гру в пінг-понг відповідальністю, де кожна сторона намагається перекинути м’яч на чужу половину поля. Але для України це не гра, а реальна загроза життю та безпеці. Марко Рубіо, державний секретар, заявив, що президент не має жодного відношення до рішень Starlink чи Starshield, бо це приватна компанія. Втім, це суперечить словам самого Маска. Все це свідчить про те, що конфлікт навколо Starshield має значно глибші коріння і політичні мотиви, ніж здається на перший погляд. Більше, ніж просто інтернет: наслідки для фронту і майбутнє Обмеження Starshield – це не просто технічна проблема, а стратегічний виклик. Вони яскраво демонструють, наскільки залежними можуть бути військові операції від однієї технології та її постачальника. Для України, де дрони відіграють ключову роль у розвідці, коригуванні вогню та знищенні ворожих цілей, така ситуація є критичною. Президент Зеленський прямо заявив, що обмеження не були повністю зняті, і обладнання продовжує виходити з ладу на швидкостях 130–161 км/год на різних ділянках фронту. Це означає, що ворожі ракети можуть уникнути протидії, а наступальні операції стають складнішими. Звісно, Київ не сидить склавши руки. Україна активно розглядає альтернативні супутникові мережі. Серед потенційних кандидатів – Amazon з їхнім проектом Kuiper та OneWeb (який керується компанією Eutelsat). Ці пошуки – логічний крок у бік диверсифікації та забезпечення стійкості зв’язку. Водночас, європейські країни також не стоять осторонь і активно працюють над розробкою власних аналогів Starlink, аби уникнути подібних “сюрпризів” у майбутньому. І поки світ розв’язує ці технологічні ребуси, Росія не спить. Окупанти активно розгортають системи радіоелектронної боротьби вздовж лінії фронту, прагнучи глушити мережу Starlink. А ще, Москва працює над власною супутниковою мережею під назвою “Рассвет”. Українські посадовці попереджають: якщо цей проект буде запущено до кінця 2026 або на початку 2027 року, він може становити серйозну загрозу, зміцнивши позиції агресора у війні технологій. FAQ: Питання, які цікавлять Що таке Starshield і чим він відрізняється від Starlink? Starshield – це військова версія супутникового інтернет-сервісу Starlink, розроблена SpaceX для урядів та оборонного сектору. Головна відмінність – це посилений захист, безпека даних та, зазвичай, відсутність штучних обмежень швидкості, призначених для комерційного використання. Чому обмеження швидкості Starshield так критичні для українських дронів? Українські дрони-перехоплювачі часто працюють на високих швидкостях, щоб наздоганяти та збивати швидкісні цілі, такі як російські дрони Shahed (які літають зі швидкістю близько 320 км/год). Обмеження зв’язку на швидкості 160 км/год робить ці дрони менш ефективними або зовсім нездатними виконувати свої місії. Хто, зрештою, винен у запровадженні обмежень? Думки розділилися. Ілон Маск стверджує, що рішення приймають військові США та Президент. Президент Трамп заперечує свою причетність. Проте, за даними The Wall Street Journal, остаточний дзвінок зробив особисто Ілон Маск, хоча ймовірно, після консультацій з представниками адміністрації США. Які альтернативи Starshield розглядає Україна? Україна активно розглядає інші супутникові мережі, такі як Amazon з їхнім проектом Kuiper та OneWeb (під управлінням Eutelsat), щоб зменшити залежність від одного постачальника та забезпечити стабільність зв’язку. Як Росія протидіє супутниковому зв’язку? Російські військові розгортають уздовж лінії фронту системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), які глушать сигнали супутникового інтернету. Крім того, Росія розробляє власну супутникову мережу “Рассвет”, яка, як очікується, може бути запущена наприкінці 2026 або на початку 2027 року. Ситуація з обмеженнями Starshield – це не просто технічний збій, а суворий урок про крихкість сучасних технологій у вирішальні моменти. Залежність від зовнішніх постачальників, навіть найдоброзичливіших, може мати непередбачувані наслідки. Україні доводиться швидко адаптуватися і шукати власні рішення, аби зберегти технологічну перевагу на фронті. Зрештою, війна виграється не лише зброєю, а й стійкістю та незалежністю комунікацій. Це нагадування, що у світі високих технологій контроль над даними та швидкістю може бути таким же важливим, як і контроль над територією.The post Маск vs. Трамп: хто наклав обмеження швидкості на Starshield і знерухомив українські дрони first appeared on T4 - сучасні технології та наука.