Штучне світло вночі колись було символом прогресу. Ліхтарі на вулицях, сяючі будівлі та бізнеси, що працюють 24/7, означали безпеку, зручність і безперервну активність. Але тепер наука розповідає іншу історію: усе це зайве світло може непомітно порушувати те, як планета поводиться з вуглецем. І не в добрий бік. Штучне світло перемикає вуглецевий баланс Рослини — це природні «вакуумні машини» для вуглецю. Вони поглинають вуглекислий газ удень за допомогою фотосинтезу. А вночі, як і ми, відпочивають — і разом з тваринами та мікроорганізмами виділяють вуглець у процесі, який називається диханням. Зазвичай цей цикл «вуглець увійшов — вуглець вийшов» перебуває в рівновазі. Але нові дослідження показують, що штучне світло вночі (ALAN) порушує цю рівновагу. Штучне світло збільшує кількість вуглецю, який рослини, тварини та мікроби виділяють уночі — але при цьому не допомагає рослинам поглинати більше вуглецю вдень. Це означає, що екосистеми виділяють більше вуглецю, ніж накопичують. А з часом це накопичується. Світлове забруднення — не лише міська проблема Це не лише місцева проблема великих міст. Чверть суші Землі зараз піддається впливу штучного світла вночі. Дослідники, які провели це дослідження, використали дані супутників і 86 станцій моніторингу вуглецю по всій Північній Америці та Європі. Вони з’ясували, що ALAN — не маленька, ізольована проблема, а фактор, який впливає на те, як цілі континенти накопичують і виділяють вуглець. «Світлове забруднення — одна з найпомітніших змін, спричинених людством, але його вплив зазвичай залишається прихованим», — сказала докторка Аліс Джонстон з Університету Кренфілда, яка очолила дослідження. «Це поширена проблема, що змінює функціонування екосистем, порушує енергетичні потоки, поведінку тварин, середовища проживання і природні ритми. Простими словами, яскравіші ночі означають більше викидів вуглецю — а це погана новина для планети». Чому це важливо для кліматології Більшість кліматичних моделей і глобальних вуглецевих бюджетів не враховують світлове забруднення. Вони відстежують вирубку лісів, сільське господарство, використання викопного палива — але забувають про світіння міст. Це помилка, кажуть учені. Зростання нічного освітлення — близько 2% щороку — потрібно враховувати у прогнозах зміни клімату. «Наші результати свідчать, що це зростаюче світлове «поле» може непомітно, але суттєво змістити глобальний вуглецевий баланс, якщо нічого не змінювати», — зазначив професор Джим Гарріс, співавтор дослідження. Проблема, яку можна вирішити швидко І ось несподіване: світлове забруднення — одна з небагатьох екологічних проблем, які можна вирішити майже миттєво. На відміну від парникових газів або вирубки лісів, що потребують років політики й планування, штучне нічне світло можна зменшити просто кращими лампами та продуманим дизайном. «На відміну від зміни клімату, ми могли б зменшити світлове забруднення буквально за одну ніч завдяки кращому проєктуванню освітлення», — сказала докторка Джонстон. «Використання димованих, спрямованих і спектрально чутливих освітлювальних систем — це негайне й реальне покращення». Освітлення становить близько 15% світового споживання електроенергії. Скорочення зайвого освітлення може заощаджувати енергію, зменшувати викиди й навіть покращувати здоров’я людей. Як зазначає Джонстон, це рідкісний «виграш-виграш-виграш» — для довкілля, енергоефективності та здоров’я. Штучне світло та вуглецевий баланс Землі Більшість із нас не замислюється над тим, які лампи ми лишаємо ввімкненими після заходу сонця. Ліхтарі біля будинку, рекламні вивіски, стоянки — це частина сучасного життя. Але це дослідження показує, що навіть незначні освітлювальні рішення можуть мати масштабні наслідки. Коли штучне світло порушує «дихання» екосистем, воно додає навантаження планеті, яка вже бореться за рівновагу. Розумніші рішення в освітленні — це не лише економія енергії, а й допомога природі працювати як слід. Переосмислення того, як ми освітлюємо світ Наступний крок — привернути увагу міст, бізнесів і урядів. Це означає включити світлове забруднення до кліматичних моделей. Це означає проєктувати міста й інфраструктуру так, щоб освітлювати лише те, що потрібно — і залишати частину ночі недоторканою. Це не про те, щоб вимкнути всі ліхтарі. Це про розумний підхід. Менше засліплення, менше марнування енергії, більше природної рівноваги у вуглецевому циклі. Планета не спить — але їй усе ще потрібна темрява. Повне дослідження опубліковане в журналі Nature Climate Change.