Їжа, яку ми їли кілька тижнів тому, може впливати на те, як організм реагує на інфекцію. Такого висновку дійшли дослідники, вивчаючи мишей і бактерію Salmonella.

Учені з Фуданського університету в Китаї та Університету штату Джорджія дослідили, як раціон впливає на перебіг інфекції. Salmonella зазвичай потрапляє до людей через заражену їжу.

Мишей розділили на дві групи. Одна отримувала стандартний лабораторний корм на основі зерна, а інша — жирніший раціон із малою кількістю клітковини, створений за зразком західного типу харчування. Жири становили 60% калорій у цьому кормі проти приблизно 17% у стандартному.

За три тижні миші не набрали помітної зайвої ваги й не захворіли на діабет, але склад кишкових мікробів у них змінився: різноманіття бактерій зменшилося.

Після зараження Salmonella Enteritidis миші на жирнішому раціоні хворіли тяжче. За низької дози бактерій у їхніх випорожненнях виявляли менше Salmonella на другий, четвертий і шостий дні. Водночас ці миші помирали раніше: у середньому приблизно через 15 днів, тоді як миші на стандартному кормі — приблизно через 22. За вищої дози бактерій різниця в тривалості життя також була на користь стандартного раціону.

Аналіз показав, що на четвертий день у печінці та селезінці мишей, які їли жирніший корм, було більше Salmonella. У цих органах і товстій кишці також виявили серйозніше пошкодження тканин.

Дослідники припускають, що роль могла відіграти кишкова стінка — бар’єр, який відділяє вміст кишківника від решти організму. У мишей на західному раціоні більше флуоресцентного маркера проникало крізь цей бар’єр у кров, особливо під час інфекції.

Щоб перевірити роль кишкових мікробів, мишам обох груп давали суміш антибіотиків протягом тижня перед зараженням. Після зменшення кількості бактерій у кишківнику відмінності між групами в виживанні, рівні Salmonella та виміряному показнику запалення здебільшого зникли. Це свідчить, що мікроби могли бути причетні до впливу раціону.

Генетичне порівняння зразків із кишківника та печінки також вказало, що до печінки могли потрапити деякі бактерії, які зазвичай живуть у кишківнику. Однак ці дані не показують, чи всі виявлені бактерії були живими, і не встановлюють, як саме вони туди дісталися.

Дослідники планують відновити мікробні спільноти та пересадити окремі бактерії мишам, вирощеним без мікробів. Це може допомогти з’ясувати, чи здатні певні бактерії обмежити поширення інфекції.

Поки що результати отримали на невеликих групах самців мишей одного лабораторного штаму. Раціони відрізнялися кількома складниками, тому дослідження не дає змоги визначити, чи спричинили ефект саме жири або нестача клітковини. Чи впливають подібні зміни на перебіг інфекцій у людей, ще належить перевірити. Дослідження опублікували в журналі Animal Microbiome.

Цікавий факт

Кишковий мікробіом — це спільнота мікроорганізмів, що живуть у кишківнику; склад цієї спільноти може змінюватися залежно від раціону.