У посушливих низовинах північної Ефіопії вчені зробили відкриття, яке може змінити наше уявлення про витоки людства. Тринадцять зношених зубів, вік яких сягає від 2,6 до 2,8 мільйона років, пролили світло на загадковий період еволюції, коли наші предки вже робили перші кам’яні знаряддя й поступово розвивали більший мозок. Дослідження, опубліковане в журналі Nature, свідчить: на території Леді-Герару в Ефіопії могли співіснувати ранні представники роду Homo та досі невідомий вид Australopithecus, який жив після знаменитої Люсі. «Біла пляма» в історії еволюції Близько 3 мільйонів років тому Australopithecus afarensis — вид, до якого належала Люсі, — зник із африканських саван. Проте приблизно через мільйон років регіон вже ділили між собою інші гомініни: ранні Homo та масивні Paranthropus. Довгий час науковці припускали, що якийсь різновид австралопітеків став «спільним предком» цих двох груп. Але нові знахідки з Леді-Герару показують складнішу картину: у цей період могли існувати одразу чотири різні види гомінінів. Що саме знайшли Археологи, які досліджували відкладення віком 2,6–2,8 мільйона років, виявили 13 зубів. Частина з них точно належала Homo, адже співпадає з відомими щелепами з цього ж регіону. Інші ж — не відповідали жодному відомому виду: не Homo, не Paranthropus і не Australopithecus afarensis. Це змусило дослідників зробити висновок: перед ними — раніше невідомий вид австралопітеків, який жив поруч із ранніми людьми. Що це означає для нас Відкриття підтверджує, що історія людської еволюції була не «прямою лінією», а радше густим кущем із багатьма відгалуженнями. Деякі з них зникли, як Paranthropus, інші — дали початок нам. Поки що вчені обережні: щоб остаточно підтвердити існування нового виду, потрібні цілі черепи чи інші частини скелета. Але навіть зуби виявилися безцінними — вони показали, що період між 3 та 2,5 мільйона років тому був набагато різноманітнішим, ніж ми уявляли. Джерело