Міжнародна команда астрофізиків змоделювала надзвичайно слабкі радіосигнали з епохи так званих «Темних віків» — перших 100 мільйонів років після Великого вибуху, коли ще не існувало жодної зорі.Дослідження, опубліковане 16 вересня у журналі Nature Astronomy, може вперше розкрити справжню природу темної матерії, яка становить близько 80% усієї матерії у Всесвіті. Тепла чи холодна темна матерія? Темна матерія — невидима субстанція, що утримує галактики разом, — досі залишається однією з найбільших загадок космосу.Якщо її частинки легкі, вона є «теплою» і гальмує утворення дрібних структур, таких як карликові галактики.Якщо ж частинки масивні — це «холодна» темна матерія, яка, навпаки, сприяє народженню дрібномасштабних об’єктів. Команда під керівництвом Хюнбе Пака з Університету Цукуба (Японія) створила найдетальнішу на сьогодні симуляцію цього періоду, щоб з’ясувати, який варіант ближчий до реальності. Сліди у «радіо-темряві» Моделювання показало, як газові хмари з первинного водню стискалися під дією гравітації темної матерії та охолоджувалися.Ці зміни залишили сліди у радіовипромінюванні на довжині хвилі 21 сантиметр — своєрідному «відбитку» раннього Всесвіту. Різниця між сигналами для «теплої» і «холодної» темної матерії становить менше однієї мілікельвіна — надзвичайно слабке випромінювання, яке неможливо зафіксувати з Землі через вплив іоносфери. Місяць — ідеальне місце для спостережень На зворотному боці Місяця, захищеному від земних радіоперешкод, подібні сигнали можна буде виявити.Саме тому кілька місій, зокрема японська Tsukuyomi, американська CLPS та китайська DSL, розглядають створення місячних радіообсерваторій. За словами авторів, результати симуляції допоможуть оптимізувати ці майбутні експерименти. Якщо ж вченим вдасться зафіксувати такі сигнали, це стане першим кроком до прямого вимірювання маси частинок темної матерії — і, можливо, відповіддю на питання, з чого складається більша частина нашого Всесвіту.