"З очей — геть із серця" — саме так ми часто ставимося до того, що змиваємо в унітаз. Але ліки, які ми приймаємо — від антибіотиків до заспокійливих — не зникають безслідно після виходу з нашого організму. Багато з них не повністю фільтруються очисними спорудами і потрапляють у річки, озера та струмки, де можуть довго зберігатися та впливати на дику природу у несподіваний спосіб. У новому дослідженні вчені вивчили, як заспокійливий препарат клобазам, що призначається при тривожних розладах і проблемах зі сном, впливає на міграцію молоді атлантичного лосося (Salmo salar) з річки Дал у Швеції до Балтійського моря. Результати показали: навіть незначні залишки ліків у воді здатні змінювати поведінку тварин, що, у свою чергу, може впливати на їхню виживаність і шанси на успіх у дикій природі. Глобальні дослідження засвідчили: річки на всіх континентах, включно з Антарктидою, забруднені фармацевтичними речовинами. Вони потрапляють у довкілля не лише через використання медикаментів людьми, але й через неправильне утилізування або промислові скиди. На сьогодні у природному середовищі виявлено майже 1000 активних фармкомпонентів. Особливо тривожить той факт, що багато ліків впливають на рецептори, які є не лише в людському мозку, а й у багатьох інших видів тварин. Дослідження останніх десятиліть доводять: фармацевтичне забруднення може порушувати фізіологію, розвиток і навіть здатність до розмноження у тварин. Але найменше дослідженим досі залишався вплив на поведінку. Хоча лабораторні експерименти вже вказували, що деякі ліки змінюють роботу мозку і поведінкові реакції риб, умови в природі значно складніші та непередбачувані. Саме тому шведські вчені провели масштабне польове дослідження. Вони імплантували молодим лососям мікропристрої, що повільно вивільняють клобазам, та GPS-трекери. Результати показали: ті риби, які отримували клобазам, успішніше долали шлях до моря, а також швидше проходили через гідроелектростанції, що зазвичай затримують міграцію. Подальші експерименти в лабораторії засвідчили, що ліки змінювали зграйність і поведінку риб при зустрічі з хижаком, що вказує на вплив препарату на соціальну динаміку та готовність до ризику. Хоча прискорена міграція на перший погляд здається позитивною, будь-яке втручання в природну поведінку може мати ланцюгові наслідки. Наприклад, риби можуть прибувати до моря у невідповідний час, що підвищує ризики від хижаків або зміни середовища. Щоб мінімізувати наслідки фармацевтичного забруднення, вчені радять оновити системи очищення стічних вод. Наприклад, озонування ефективне, але дороговартісне. Перспективним напрямком також є розробка "зелених ліків", які швидше розкладаються в природі. Не менш важливо — запровадити суворіші правила утилізації ліків та розробити політику, яка об'єднає науку, технології та екологію заради захисту довкілля. Читайте оригінальну статтю.