Як розпад суперматерика зробив Землю придатною для складного життя Мільярди років тому наша планета виглядала зовсім інакше. Замість знайомої мозаїки континентів існувала одна гігантська маса суші — суперматерик, відомий як Родинія. Але саме її розпад, а не існування, став тим ключовим моментом, який підготував Землю до появи складних форм життя. Нове дослідження геологів і палеокліматологів показало: коли цей древній континент розколовся, планета отримала шанс дихати, змінюватися й еволюціонувати. У той час, понад 750 мільйонів років тому, в результаті тектонічних рухів континент почав тріскатися і повільно розходитися. Ці розломи відкрили глибинні шари Землі, а з них в атмосферу і океани почали надходити нові елементи — фосфор, залізо, вуглець. Вчені вважають, що саме цей процес радикально змінив хімічний баланс океанів, створивши середовище, у якому могли розвиватися перші багатоклітинні організми. Розпад суперматерика також посилив циркуляцію океанів і атмосфер, що призвело до глобального охолодження — знаменитої «сніжкової Землі», коли планета майже повністю вкрилася кригою. І хоч це звучить як катастрофа, саме такі екстремальні умови стали каталізатором еволюції. Організми, які вижили, навчилися пристосовуватися до холоду, зберігати енергію й утворювати складні клітини — крок, без якого не було б ані тварин, ані людей. Дослідники з Кембриджського університету зазначають, що без цього розколу Земля могла б залишитися «млявою» планетою, вкритою мікробами, але без складних екосистем. Коли континенти почали рухатися, змінилися й океанічні течії, і кругообіг поживних речовин. Це запустило своєрідний «ланцюговий ефект» — хімія океану, клімат і життя почали взаємодіяти в єдиній системі. Те, що колись було руйнуванням, стало актом творення. Сьогодні вчені бачать у розпаді Родинії не просто геологічну подію, а момент, який дав старт усій подальшій історії життя на Землі. І можливо, саме в цьому є найглибший парадокс нашої планети — іноді, щоб народилося щось нове, світ спочатку має розколотися.