Добове голодування може підготувати кишечник до відновлення після пошкодження радіацією. Дослідники з Онкологічного центру MD Anderson Техаського університету з’ясували, що для цього процесу важлива конкретна кишкова бактерія — Akkermansia muciniphila. Її взаємодія з метаболічними змінами під час голодування активує природні механізми регенерації тканин. Результати доклінічного дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Роботу очолили професорка експериментальної радіаційної онкології Гелен Півніца-Вормс і професор геномної медицини Кунал Рай. Променева терапія застосовується для лікування, зокрема, раку підшлункової залози, товстої кишки та гінекологічних пухлин. Однак опромінення може пошкоджувати не лише злоякісні клітини, а й здорові тканини. Особливо вразливий тонкий кишечник: руйнування його захисного шару здатне спричинити нудоту, діарею, інфекції та інші серйозні ускладнення. Попередні експерименти лабораторії Півніци-Вормс показали, що голодування перед опроміненням допомагає кишечнику відновлюватися. Тепер учені з’ясували, як саме це відбувається. Після 24 годин без їжі в тонкому кишечнику збільшувалася кількість бактерій Akkermansia muciniphila (AKK). Вони виробляють пропіонат — речовину, яка разом з іншими метаболічними змінами впливає на гістони. Ці білки допомагають упаковувати ДНК, а хімічні модифікації гістонів регулюють доступність генів для активації, не змінюючи самої послідовності ДНК. Унаслідок цього клітини кишечника отримують кращий доступ до генетичних програм, пов’язаних із відновленням тканин. Популяція клітин із такими програмами збільшується, а після радіаційного пошкодження вони можуть активніше розмножуватися та допомагати відновлювати слизову оболонку. Важливість бактерії підтвердили окремим експериментом: коли дослідники вибірково видаляли AKK, захисний ефект голодування зникав. Він повертався лише тоді, коли бактерію відновлювали в поєднанні з голодуванням. Отже, для повноцінної відповіді організму потрібні обидва чинники. Відкриття може допомогти розробити способи захисту здорових тканин під час лікування раку. Зокрема, дослідники планують вивчити, чи можна активувати подібні механізми в інших вразливих тканинах, наприклад у кістковому мозку. Однак поки що результати отримані лише в доклінічних дослідженнях. Потрібно з’ясувати, чи працює цей механізм у людей і чи безпечно використовувати його для покращення результатів променевої терапії. Самі автори наголошують, що голодування підходить не всім онкологічним пацієнтам. Одним із перспективних напрямів можуть стати препарати на основі корисних бактерій або речовин, які вони виробляють, — це потенційно дозволило б стимулювати відновлення тканин без обмеження харчування.