Новини України
Підбірка новин з українських джерел
Об’єкт 3I/ATLAS не зруйнувався після зближення із Сонцем
Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS пройшов точку максимального зближення із Сонцем (перигелій) і, всупереч деяким прогнозам, не зруйнувався. Цей факт викликав нову хвилю дискусій у науковій спільноті щодо походження та складу об’єкта.
Дані, отримані 11 листопада 2025 року за допомогою Північного оптичного телескопа на Канарських островах, підтвердили, що 3I/ATLAS продовжує існувати як цілісне тіло без ознак розпаду. На основі цих спостережень гарвардський учений Аві Лоеб поставив під сумнів природну кометну природу об’єкта. Він звернув увагу на невідповідність між оціненими розмірами ядра та потужністю джетів, що простягаються на мільйон кілометрів.
За його розрахунками, для підтримання таких викидів за рахунок сонячної енергії знадобилася б поверхня площею понад 1600 квадратних кілометрів — значно більше, ніж реальні розміри ядра комети.
Оскільки об’єкт не розпався на фрагменти, які могли б забезпечити таку площу, Лоеб припустив, що джети можуть бути результатом роботи технологічних двигунів. Він також наголосив на наявності антихвоста, спрямованого у бік Сонця, що є нетиповим для комет.
Інші експерти, зокрема професор астрономії Дерріл Селігман, вважають поведінку 3I/ATLAS цілком природною. За його розрахунками, заснованими на приблизному діаметрі ядра (близько 1 км), час, необхідний для розкручування комети до швидкостей, що призводять до руйнування, становить понад сто років. Тож збереження цілісності під час проходження перигелію було передбачуваним.
Додаткові відомості, що підтверджують кометну природу об’єкта, було отримано 24 жовтня за допомогою радіотелескопа MeerKAT у ПАР. Вперше вдалося зафіксувати радіосигнал від 3I/ATLAS із лініями поглинання гідроксильними радикалами. Ці частинки утворюються під час розпаду водяної пари під впливом сонячного світла, що вказує на втрату води — типову ознаку кометної активності. Джерело
Пов'язані матеріали
Астрономи вперше зафіксували деталі розпаду комети, що прилетіла з пояса Койпера. Комета C/2025 K1 (ATLAS) розпалася на три великі фрагменти після того, як на початку жовтня пройшла на близькій відстані від Сонця. Цю подію було зафіксовано телескопами в Італії в ніч з 11 на 12 листопада, і вона стала рідкісним прикладом руйнування кометного ядра. Вчені вважають, що комета, ймовірно, вперше увійшла у внутрішню Сонячну систему, а її руйнування надає цінну можливість вивчити первісний матеріал, що зберігся з часів утворення планет.
Комету було відкрито у травні 2025 року в рамках огляду неба системою ATLAS (Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System). Протягом кількох місяців вона поступово збільшувала яскравість у міру наближення до Сонця: гази в її ядрі почали випаровуватися, утворюючи навколо світну оболонку — кому, а сонячний вітер розтягував її, формуючи характерний хвіст. Однак комета не досягла яскравості, достатньої для спостереження неозброєним оком.
Головна подія сталася після перигелію — найближчого підльоту до Сонця, що відбувся 8 жовтня. Під дією потужної сонячної радіації та приливних сил структура давнього крижаного ядра зазнала руйнування. Спостереження, проведені 11–12 листопада за допомогою 1,82-метрового телескопа «Коперник» в обсерваторії в Італії, показали, що ядро розкололося щонайменше на три частини. Як повідомила астроном Олена Мадзотта Епіфані (Mazzotta Epifani) з Національного інституту астрофізики Італії, два основні фрагменти мають схожу яскравість і розділені приблизно на 2000 км. Третій, тьмяніший фрагмент розташований ліворуч від основної пари та потребує додаткових спостережень.
Незалежно від цього, астроном Джанлука Мазі з Virtual Telescope Project також зафіксував процес розпаду в ніч з 12 на 13 листопада. Його знімки показали, як велика частина ядра відокремлюється від його основної, зверненої до Сонця ділянки.
Вчені припускають, що C/2025 K1 (ATLAS) прилетіла у внутрішню Сонячну систему з пояса Койпера — віддаленого регіону за орбітою Нептуна, де зберігається безліч крижаних тіл, що залишилися з ранніх етапів історії Сонячної системи. Такі комети вважаються «капсулами часу», оскільки їхній склад майже не змінився за мільярди років. Саме тому їхнє вивчення допомагає зрозуміти, з яких матеріалів утворилися планети та як відбувався процес акреції у ранній сонячній туманності.
Розпад комети — рідкісне, але важливе явище для астрономії. Він дає змогу вченим побічно вивчати внутрішню будову ядра, спостерігаючи за поведінкою його фрагментів.
Комета C/2025 K1 (ATLAS) не має відношення до міжзоряної комети 3I/ATLAS, яка останнім часом привертала увагу ЗМІ. Обидві комети отримали позначення ATLAS на честь тієї самої оглядової програми, проте їхня природа та походження різняться.